Замени словосочетания одним по смыслу словом: мчатся во весь дух, делать спустя рукава, проснутся не свет не заря, проснутся без задних ног, смотреть в оба.

Объяснение:У кожній книжці передмова є перша і водночас остання річ; вона править або за пояснення мети твору, або за виправдання й відповідь на критику. Але звичайно читачам нема діла до моральних настанов і до журнальних нападок, і тому вони не читають передмов. А шкода, що це так, особливо в нас. Наша публіка така ще молода і простодушна, що не розуміє байки, коли в кінці її не знаходить моралі. Вона не вгадує жарту, не відчуває іронії; вона просто погано вихована. Вона ще не знає, що в порядному товаристві і в порядній книжці явної лайки не може бути; що сучасна освіченість винайшла зброю гострішу, майже невидиму і, проте, смертельну, яка, під убранням лестощів, завдає невідхильного і несхибного удару. Наша публіка схожа на провінціала, який, підслухавши розмову двох дипломатів, приналежних до ворожих дворів, зостався б певним, що кожен з них обманює свій уряд на користь взаємної щонайніжнішої дружби.

Объяснение:Несколько недель назад со мной произошел интересный случай. Я шел в школу и увидел перед собой маленькое животное. Когда я подошел ближе, я понял, что это был котенок, который очень замерз и весь дрожит от холода. Я взял этого котенка и завернул в свою куртку, пошел с ним в школу. Честно говоря, я не хотел идти тогда в школу, так как у меня была двойка по литературе, и мне нужно было отвечать. Когда я пришел к учительнице, я увидел, что она была чем-то огорчена. Позже она сказала, что у нее потерялся котенок. Вскоре выяснилось, что это был тот самый котенок, которого я нашел. Я с удовольствием отдал его ей, и она поставила мне "5", сказав при этом:" то ты так великодушно поступил!". Меня это очень обрадовало. Я частенько вспоминаю этот случай...