Смысыл сказки иван крестьянский сын и чудо юдо

Книги - це те, що оточує нас майже з народження. Поки ми крихітні немовлята, нам читають колискові пісеньки, коли ми підростали, батьки читають казки на ніч, а після кожен з нас сам готовий взяти книжку в руки і зануритися в дивовижний світ пригод і чарівництва.

Виходячи з дитинства, юнак або дівчина забирають улюблені книги з собою. Література оточує людину все його життя. Навіть не будучи завзятими книжковими фанатиками, ми часто чуємо популярні цитати з деяких книг, прізвища персонажів, які стали загальними в нашій звичайному житті. Навіть багато фільмів знято за мотивами тієї чи іншої книги.

Література - частина нас і нашого існування в світі, хто і що б не говорив. Безумовно, вона відіграє велику роль в житті людей. Виходячи з масштабу цілого людства, твори літератури - дуже цінний і незамінний помічник у розвитку і еволюції. Саме завдяки пам'яткам писемності ми дізналися про життя в Стародавній Русі або, наприклад, про філософських діячів епохи Античності. У книгах всіх часів зібрані дивовижні факти, якими ми користуємося дотепер. Географічні відкриття, пізнання всіх наукових дисциплін, історія тієї чи іншої нації - все це відомо нам саме завдяки творам писемності.

Твір-роздум на морально-етичним тему за трагедією Шекспіра "Ромеo і Джульєтта"

"Немає повісті сумнішої на світі, чем повість про Ромео и Джульєтту" - цімі словами герцога закінчується трагедія Шекспіра "Ромео і Джульєтта". шшшТак, iсторія ця травні дуже сумний кінець: гинут зовсім молоді Головні герoї - Ромео Монтеккі та Джульєтта Капулетті, а такоже троє других персонажів трагедії. Альо ж, з Іншого боку, над тіламі дітей, що так трагічно загітнулі, знатні веронські родини Монтеккі и Капулетті остаточно пріпіняють ворожнечу, яка Йшла кілька сторічь.

Саме ця багатовікова ворожнеча і "вбила" закоханіх- если б НЕ вона, ця iсторія могла б не стати трагедією. Чи не вбили б собі закохані юнак и дівчина (а самогубство - страшний гріх, тоді самогубців Взагалі хова за межами кладовище). Чи не гінулі б стоpіччамі люди з обох родин у запеклася сутечках, що не лилася б кров. I може, життя Ромео и Джульєтти НЕ обірваліся б так рано й трагічно.

Альо сталося так, як сталося, и Вже более чотірьохстот років (трагедія булу написана около 1595 року) "Ромеo і Джульєтта" залішаються гімном палицю и щірому Кохану - Кохану сильнішім даже за смерть.