И.с.тургеньев "бежин луг" самое краткое содержание для читательского дневника.

Главная мысль: любовь к природе, к родным истокам,   единение человека и природы главные герои: автор-путешественник, федя, павлуша, ильюша, костя и ваня. автор заплутал в неизвестной местности и вышел на огромную равнину и понял, что он набрел на бежин луг, где сельские мальчишки из соседней деревеньки пасли ночью лошадей. как обычно бывает, когда родители отпускают детей в ночное, они долго не спали, рассказывая по очереди смешные и страшные небылицы или случаи из жизни, автор устроился рядом с ними и через полудрему слушал из детские разговоры про лешего, русалок и водяного. автор удивлялся храбрости мальчишек, которых не пугал ни волчий вой, ни темнота. а потом автор узнал, что павлуша в тот же год погиб, когда неудачно упал с лошади. хорошее, доброе и красивое произведение, которое хочется перечитывать снова и снова.

Слово ночей:

Часть речи слова ночей — имя существительное.Морфологические признакиНачальная форма: ночь (именительный падеж единственного числа);Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение;Непостоянные признаки: родительный падеж, множественное число.Синтаксическая роль

Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту.

Слово яна:

Часть речи слова яна — имя существительное, означает географический объект.Морфологические признакиНачальная форма: Яна (именительный падеж единственного числа);Постоянные признаки: собственное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение;Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.Синтаксическая роль

Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту.

Слово хаце:

Часть речи слова хаце — имя существительное.Морфологические признакиНачальная форма: хаце (именительный падеж единственного числа);Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, средний род, 3-е склонение;Непостоянные признаки: им. падеж, ед. число.Синтаксическая роль

Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту

Объяснение:

1) Особливості жанру. Твір А.П. Чехова «Хамелеон» відноситься до жанру гумористичної розповіді. У ранній період творчості Антон Павлович Чехов пише серію гумористичних оповідань, в яких сміється над різними недоліками людей. Роблячи твори смішними, письменник використовує різні гумористичні прийоми. Наприклад, в розповіді А.П. Чехова «Хамелеон» рядова ситуація набуває комічного ефекту із-за вживаних автором особливих гумористичних прийомів.

Наприклад, в розповіді «Хамелеон» А. П. Чехов використовує прийом прізвищ «що говорять», коли ім’я характеризує героя, відмічаючи яку-небудь, як правило, важливу рису у вигляді або характері персонажа. Поліцейський наглядач має в творі прізвище Очумєлов, а робітник купця Пічугіна, якого укусив собака, носить прізвище Хрюкін, яке повністю відповідає його напівп’яному обличчю. Комічний ефект посилюється і завдяки невідповідності прізвища і тієї посади, яку має герой. Наприклад, напівп’яний Хрюкін є золотих справ майстром. Гумористичності надає розповіді і назва «Хамелеон», що відбиває суть поліцейського наглядача Очумєлова. Сама описувана в творі ситуація є комічною: напівп’яний Хрюкін женеться за собакою, що вкусила його, збирає навколо себе натовп роззяв, і негайно з’являється обізнаний в усіх справах наглядач Очумєлов. Про подію і наслідки читач дізнається з діалогу дійових осіб. Мова персонажів також є одним із гумористичних прийомів, використовуваних письменником в розповіді. У мові героїв багато просторічних і жаргонних виразів, емоційно-експресивної лексики. Наприклад, вважаючи, що собака генеральський, наглядач Очумєлов так розмовляє з Хрюкіним: «Він, може, дорогий, а коли кожна свиня йому в носа цигаркою тикатиме, то зіпсують як стій та дивись. Собака — тендітна тварина…». Грубі слова Очумєлова свідчать про його низький культурний рівень і надають оповіданню комічність. Значимим гумористичним прийомом є художня деталь — нова шинель поліцейського наглядача, який то знімає її, то одягає залежно від власного стану.

Объяснение: