Что было живым источником ? каковы в ней черты, созвучные нашей эпохе?

Что было живым источником ¬ры? каковы в ней черты, созвучные нашей эпохе? живой источник — устное народное творчество: предания, народные песни, лирические песни, плачи, «славы», обрядовая поэзия. черты , однозвучные и современной : высочайшая 

мама-самое главное в жизни каждого человека.она нас воспитывает,,становится для нас опорой на всю жизнь.но на что готовы матери ради ребенка?

каждая мама готова пожертвовать собой ради своей родной кровиночки,чтоб та не нуждалась ни в чем.многие женщины бросают работу,чтоб дать воспитание своему ребенку и быть рядом с ним.они сидят дома в декрете до 3 лет,а некоторые и дольше.

если ребенок случайно прозевает и пойдет перед машиной,любая мать выскочит на дорогу,ради того,чтоб защитить его.

когда у ребенка есть какая-то серьезная болезнь или травма, мамы ищут всеми доступными способами: размещают объявления,идут на десять работ,берут кредиты.

мамы всегда нас поддержат,.они готовы ради нас на все,а на что способны мы ради них?

Людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. прекрасний приклад всього вищесказаного був автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика льоньки під назвою «звук павутинки» авторства віктора близнеця. хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. саме з цієї причини льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому. наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. кожен, хто коли-небудь спостерігав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. з журбою можна спостерігати за тим, як люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги. коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким льонькою з оповідання віктора близнеця. на природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії. думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь віктора близнеця   «звук павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.