Ответить на вопросы по главе 10 " сон обломова": 1. зачем дано подробное описание жизни деревни обломовки? 2. расскажите об образе жизни обломовцев. 3. какое влияние оказала жизнь обломовцев на воспитание ильи обломова (примеры из текста) ? 4. кто попытался пробудить илью ильича и как (примеры из текста) ? 5. чем закончились эти попытки для обломова? 6. как эта глава расшифровывает понятие обломовщина?

2. обломовцы был люд ленивый, они спали по многу часов, спали днем после обеда, спали, конечно же, ночью. в целом были пассивными, откладывали все дела на потом, а то и вовсе не вспоминали про них. 3. обломову снится, как он проводит время со своей ленивой няней, которая дремлет, в то время как обломов ходит на запрещенные места, обломов был активным ребенкам, вечером играл во дворе, днем находясь под присмотром няни, занимался тем же. пассивный образ жизни обломовцем отразился на самом илье, со временем он стал таким же ленивым, как окружающие его родные.(нет примера) 4. друг ильи - штольц постоянно прилагал усилия, чтобы пробудить обломова, как только он приезжал, пытался вытащить илью из дома. потом в его жизни появилась катя, в которую обломов влюбился, и в этот период своей жизни, он как-то работал над собой, был немного активнее. однако, это было временно. 5. обломову так и не удалось выйти из пассивного образа жизни, он снова надел свой шелковый халат, и лег на свой диван.

Вільфрел айвенго — головний герой твору. 1. походження героя. (айвснго належав до шанованого старовинною роду саксів. його батько — седрик сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.) 2. володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря. (незважаючи на те шо айвснго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. на турнірі піл ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом «позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника тріана де буагіль-бера.) 3. вірність королю річарду. (повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю річарду, який у цей час повернувся до ії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.) 4. чесність і шляхетність. (айвенго попереджає про небезпеку ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, є вийти із замку й дістатися до безпечного місця. для айвснго не має значення та обставина, шо ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личнло піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. здатність на сильне кохання. (айвенго усім серцем покохав вихованку седрика — леді ровену. його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити ровену з ательстаном коїгтисбурзьким, позбавив айвенго спадщини й вигнав із дому. перемігши у турнірі під ашбою, лицар позбавлений спадку обирає королевою турніру леді ровену. зрештою сила кохання перемагає: старий седрик дарував синові прощення, і згодом айвенго з коханою ровеною одружуються) 6. готовність людям у біді. (ребекку, дочку ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. шляхетний айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним. коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) в образі айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.

  стародум – дядя софьи. его фамилия означает, что герой следует принципам эпохи петра i (старой эпохи): «отец мой непрестанно мне твердил одно и тоже: имей сердце, имей душу, и будешь человек во всякое время».          в комедии стародум появляется поздно (в конце1 явления). он избавляет (вместе с милоном и правдиным) софью от тирании простаковой, дает оценку ей и воспитанию митрофана. также стародум провозглашает принципы разумного государственного устройства, нравственного воспитания и просвещения.          воспитание дворянина, по мнению стародума, - дело государства. оно должно включать как воспитание ума, так и воспитание сердца. причем воспитание сердца стоит на первом месте. ведь без души «просвещеннейшая умница – жалкая тварь». воспитание должно опираться на силу положительного и отрицательного примера и «своим критерием положить благо отечества». стародум имеет подробную биографию. ему 60 лет, он служил при дворе и вышел в отставку. после долго жил в сибири, где своим трудом нажил состояние. стародум хочет устроить счастье софьи, находит ей жениха и делает ее своей наследницей. этот герой прямодушен и проницателен. он видит насквозь простакову и ее семейство и в глаза говорит им все, что о них думает.