Объясни значение данных устойчивых выражений встречающихся в сказке иван-крестьянский сын и чудо-юдо. 1. биться насмерть 2. на дозор 3. лежать на печи 4. сказки рассказывать умоляю

1. биться до конца, пока не умрут 2. идти в разведку 3. ничего не делать, валять дурака 4. врать

Іван нечуй-левицький порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я» образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. змальовуючи карпа і лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. обидва кайдашенки — індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. так само чинять і їхні дружини. у житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про ґрунт і власне господарство. всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки втрачають почуття гідності.ще замолоду брати були різні, мали різні смаки і характери. карпо по натурі грубуватий і різкий. він і хлопцем не мовчав батькові, а завівши свою власну родину відчув потребу відділитися, особливо, коли сам став батьком і зрівнявся в правах із старим кайдашем. він відчуває відповідальність за свою родину, дружину, а тому боронить її від нападок матері і батька, нехтуючи їхнім авторитетом, попираючи їхню гідність, піднімаючи руку на кайдаша і руйнуючи тим самим патріархальні традиції цілковитої покори батькам. «карпо, побивши батька, забув про те і нітрішки не жалкував, неначе він побив якого парубка в шинку». відокремлення карпа не припинило сварок у родині, а навпаки набавило.іншим за вдачею, ліричним, шанобливим, зображує нечуй-левицький лавріна. це душа чутлива. він грає на сопілці, відчуває красу природи, з повагою ставиться до людей. своїм характером і поведінкою лаврін не схожий на інших кайдашів. але поступово родинні чвари псують чисту і добру душу лавріна, він також втягується у родинну колотнечу, стає егоїстичним і байдужим.ворожнеча між членами однієї родини за клапоть поля, за садибу, за стару грушу на межі не виникає зненацька, а поступово розгоряється. однією із причин сварок автор називає нестачу землі — єдиного засобу для прожиття, проте стрижнева проблема родини крилася у егоїстичному підході до вирішення будь-яких побутових справ кожного із її членів. письменник у гумористичному плані змальовує взаємні заздрощі, плітки та вибухи шаленої злості серед кайдашів. однак, гумор у повісті має співчутливий характер. він є розкрити вплив на психологію трудівників їхнього тяжкого становища, бо після довговічної панщини вони потрапили в нові, незвичні пореформені обставини.

Зима - это удивительное время года. крупинки снега, словно волшебные кристаллы к нам на плечи, руки. смотря вдаль мы видим белые сугробы, это красиво. смотря на небо мы можем увидеть солнышко, и легкие иголочки будут щекотать наши щеки. зима - это уют. на улицу, одевая свитер чувствуешь себя в безопасности, это бесценно. вечером в кругу семьи, сидя возле камина в котором разгораются сухие ветки , все пьют чай и просто молчат, а может и наоборот разговаривают. зима - это возможность сблизиться , увидеть невероятный пейзаж и просто повеселиться вместе с друзьями.