это важно, потому что тогда ты станешь грамотным человеком. ты будешь развивать и украшать свою речь народными пословицами и поговорками. многие взрослые люди часто использубт фольклор при дружеском общении. надо учиться понимать своих бабушек и дедушек, людей старшего поколения. а еще фольклор важен для будущего. он мостик между поколениями. я думаю, что и будущие поколения - наши дети, тоже будут изучать родное слово. зная родной язык, его фольклор и обычаи ты сохранишь свою индивидуальность. ведь так интересно знать и обмениваться шутками и фольклором с людьми других национальностей. есть много интересных сказок у всех народов земли. и все они учат добру, учат дружить и вместе побеждать зло. я считаю, что только зная свои корни, человек остается , узбек узбеком, а татарин - татарином. а игаче мы с вами все превратимся в иванов, не помнящих родства. а это печально. так давайте больше читать народных сказок, былин. давайте чаще использовать в своей речи прекрасные пословицы и поговорки. и тогда про вас скажут: " какой хороший язык у этого еще совсем молодого человека! " здорово, правда же! ?
Повість М. Коцюбинського "Дорогою ціною" присвячена життю українського народу на початку XIX ст. У повісті відтворено долю молодих людей, яка була досить типовою для того часу. Опинившись в неволі, трудове селянство, "як дикий тур, загнаний, знесилений", не бажало, одначе, скоритися з панським ярмом на шиї. Багато з них бігло з-під кріпацтва у вільні краї, зокрема за Дунай, де після зруйнування Запорозької Січі 1775 року було засновано Задунайську Січ. Але й там не було волі і спокою, бо панство ловило втікачів і, якщо не засилало до Сибіру, то "одсилало в кайданах назад, знов у неволю, на панщину". І невідомо, що було краще: загинути чи залишатися жити у знущанні.
Головні герої повісті — Остап та Соломія — кохали одне одного. Але для пана вони, як й інші кріпаки, були "товаром", тому він розлучив їх і видав заміж Соломію за свого хурмана. Пан катував нагаями дідуся Остапа, збирався забити самого Остапа за його сміливе слово. Все це спричинило до втечі.
Остап мав на меті жити поміж вільних людей, а Соломія мріяла оселитися у слободі, господарювати та піклуватися про Остапа. Цим мріям не судилося здійснитися. Остап і Соломія були не поодинокі у бажанні здобутися волі: цілими родинами бігли від кривди та знущання селяни, підтримуючи одне одного. Важким був шлях за кордон. Але й за кордоном їх не чекала бажана воля: спочатку Остапа було поранено, потім Соломія і Остап потрапили у циганське злодійське гніздо, через що Остапа забрали до в'язниці та збирались відправити назад до пана.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Составить рассказ о князе владимире используя инциклопедию