Написать сочинение про принца.начало должно так , долго странствовал умные люди ! в конце всё должно закончиться свадьбой

Аче у самой мозгов не хватает написать? пф тп

Романтичний герой – це головний герой твору літературного жанру романтизм, який наділений певними характерними особливостями. Не можна сказати, що ці особливості завжди однакові, але все ж певні спільні риси мають місце. На тлі цього досить складно уявити ідеальний образ романтичного героя, який би найкраще підійшов особисто мені.

Найчастіше герої романтичних творів, романтики, мають дуже витончену і навіть ідеалістичну особистість. Це логічно, адже сам жанр вміщував ці ідеї. Жанр романтизму має в якості своєї головної особливості те, що він намагається відступити від надмірного раціоналізму і тим самим стати чимось іншим, більш натхненним, таким, що прагне до краси, душевної гармонії і комфорту. Саме тому герої-романтики практично у всіх випадках поділяли ці ідеалістичні ідеї. Вони з великим скепсисом ставилися до сухих фактів і нерідко відмовлялися слідувати на поводу у несприятливих обставин. Аналізуючи літературні твори Лермонтова, Гюго, Міцкевича, Мелвіла та інших романтиків можна прийти до висновку, що романтична натура їх головних героїв прагнула до безкінечності і усвідомлення себе в ній.

Що стосується особисто мене і моїх вподобань щодо романтичного героя, то моя думка дещо відрізняється від загальноприйнятої. Мені ближче позиція відомого французького письменника Стендаля, який мав схильність вважати романтизм трохи іншим, ніж всі його сучасники і колеги по жанру. Насамперед, хотілося б спертися на інформацію, зазначену Стендалем в епіграфі до його роману «Червоне і чорне», де він особливо наголосив на необхідності дослідження вчинків і характерів людей, а не на простому спогляданні за дійсністю, як це часто відбувається у інших письменників-романтистів. Тобто, згідно зі Стендалем, романтичний герой повинен бути більш активним, таким, який перебуває у постійному пошуку й все ж більше замислюється. Це цілком вписується в логіку романтизму, яка є відмінною від раціональної логіки. Необхідно враховувати об’єктивно існуючу реальність, реальний устрій суспільства і виходячи з цього робити висновки щодо можливості або неможливості реалізації задуманого.

Підбиваючи підсумки і наводячи останні штрихи образу мого романтичного героя, варто сказати, що він володіє всіма тими обов’язковими для цього літературного жанру характеристиками, але в той же час дещо більш реальний, приземлений і націлений на результат в умовах об’єктивної реальності.

Объяснение:

Классификация устных фольклорных источников может быть дана на основании недавно разработанного Свода русского фольклора:

1. Календарно-обрядовая поэзия.

2. Семейно-обрядовая поэзия:

* родильный обряд

* поэзия пестования

* свадебный обряд

* причитания

3. Магическая поэзия (заговоры) .

4. Загадки.

5. Сказки:

* кумулятивные суммированные

* о животных

* волшебные

* новеллистические

* бытовые

* сказочные переработки былин

* сказки-пародии

6. Несказочная проза:

* легенды

* былички

* предания

* сказы

* анекдоты

7. Былины.

8. Духовные стихи (апокрифы) .

9. .

10. Исторические песни.

11. Внеобрядовые лирические песни.

12. Частушки.

13. Афористический фольклор:

* пословицы, поговорки

* прибаутки

* присказки

14. Приметы.

15. Народная драма.

16. Детский фольклор.

17. Инструментальный фольклор.

18. Народная хореография.