Роман дубровский-кто такой антон пафнутич

Вдень храмового праздника в дом троекурова съезжаются гости. за обедом речь заходит о дубровском. один из гостей, помещик по имени антон пафнутьич спицын, признается, что он в свое время дал в суде ложные показания против дубровского в пользу кирилы петровича.

Отрицательные черты его характера - индивидуализм, эгоизм, холодность, практическая бездеятельность — сочетаются в нем с положительными, такими, как «души прямое благородство» . в нем мы видим и признаки прогрессивности и просвещенности. образ евгения онегина типичен для описываемой в романе эпохи, но в то же время он выделяется из среды, к которой принадлежит. прежде всего его отличает «резкий, охлажденный ум» , склонность к «язвительному спору» и «шутке с желчью пополам» . он далек от светского и провинциального дворянства, которое он превосходит своим умом, но его нельзя отнести и к прогрессивной молодежи, так как у него нет идеала в жизни, к которому можно было бы стремиться.

Рококо - напрям у мистецтві, своєрідно поєднує елементи просвітницької естетики і традиції французького бароко. крім франції було поширене в німеччині та італії. за найпопулярнішою версією назву пов'язують з франц. rocaille - "черепашка", невипадково завиток, що нагадує мушлю, був у числі улюблених елементів декору. характерними рисами рококо є: 1. відсутність эксплицитной естетичної теорії. 2. елітарно-аристократичний характер мистецтва. 3. відсутність релігійного компонента (на відміну від бароко), хоча риси рококо використовувалися і в декорі храмів. спорідненість рококо з освітою видає особливий акцент на чуттєвості, чутливості, здатності до тонкощів сприйняття естетично перетвореної дійсності, що співвідноситься з просвітницьким сенсуализмом, та концентрації на матеріально-чуттєвому. естетику рококо стихійно створювало саме аристократичне суспільство, усвоившее ідеї просвітництва, а часто просто інтуїтивно ориентировавшееся на його основні цінності, насамперед на матеріальний, чуттєво пізнаваний світ.