Написать сочинение на тему "в чем состоит трагедия жизни обломова? "

Обожаю роман"обломов".постараюсь вас направить. трагедия главная его в том,что он не умеет преодолевать трудности.он подвержен лени,и ничегонеделанию,но по душевному устроению-это добрый,кроткий человек.проблема вышла из его дворянского детства,когда маменька всячески оберегала маленького обломова,кормила его,поила,переживала чтобы не простудился,да не заболеле .все его попытки к шумный резвым играм были обрваны.дество нам отлично расскрывает глава  "сон обломова".эта чрезмерная опека превратила обломова в изнеженного барина,нежащегося на диване.эта жизнь и есть трагедия для обломова,он не способен быть хозяином,не способен идти на жертвы ради любви.заканчивается роман так же печально,обломов нашёл жену,которая устраивает его,оберегает его,кормит,поит,как в детстве маменька.но жизнь обрывается,остаётся маленький сынок,которого берёт на воспитание друг штольц.

Тема стихотворения Олжаса Сулейменова "Последнее слово акына Смета": неожиданное решение старого акына Азербая, который должен был решить судьбу акына Смета, похитившего его жену.

Идея стихотворения: справедливый суд в соответствии с обычаями и оправданная месть за оскорбление не могут быть выше значения талантливого акына для общества.

Алибек, сын акына Азербая, доволен рад, что смог поймать акына Смета, укравшего жену отца. Он ждет справедливого суда: смерть похитителя должна смыть оскорбление. Понимая, что пришел его последний час, акын Смет поет, что ни о чем не жалеет, кроме того, что мало сделал в жизни и не довелось встретить другой такой же красавицы. Услышав песню, спокойно пропетую на одном дыхании, старый Азербай понимает, что неправильно оборвать жизнь талантливого молодого акына, который будет нести его песенную эстафету. Он великодушно отпускает его вместе со своей молодой красивой женой, да еще велит дать им коней. И делает это без раздумья и усилий, спокойно разъясняя причину раздосадованному сыну и всем присутствующим.

Объяснение:

ответ: Моєю улюбленою поезією В. Сосюри являється "Гей, рум'яні мої небокраї". У ній поет славить прихід весни. Уже перші рядки вірша полонили мене своєю красою, неповторністю.

Гей, рум'яні мої небокраї,

ви, міста гомінливі кругом!

По країні весна пролітає

і шумить журавлиним крилом.

Прийшла весна, і оживає все навколо: гай, поле, небокрай. І земля одягається у найкращі шати. Все співає і радіє. Оживає, пробуджується природа, і радісно співає серце ліричного героя. Ніжний і тонкий лірик, В. Сосюра уміє тонко й емоційно, піднесено і схвильовано передати людські почуття радості і захоплення весною. Весна у нього, наче жива істота, яка "пролітає над полем, над гаєм", "сипле квіти з ясного чола". У такт їй співає й серце ліричного героя. Дуже вдало використовує поет різноманітні художні засоби: епітети, порівняння. "Рум'яні небокраї", "ясне чоло", "журавлине крило". Весна у нього — "як усмішка дитини", години — "як веселки". Мелодійністю, емоційним звучанням вірш близький до народної поезії. Читаю його, і мене не залишає почуття радості, піднесення. Як тонкий майстер-живописець, поет малює прозорі картини природи, відтворює соковиті кольорові гами, озвучені співом птахів.

Хай сніги простяглися безкраї,

сиві хмари закрили блакить, —

по країні весна пролітає

і крилом журавлиним шумить.

Ця оптимістична поезія допомагає жити, радіти, творити. І, безперечно, вона варта того, щоб узяти її з собою у далеку мандрівку життя.

Объяснение: