Объяснить фразу; служить бы рад, прислуживаться тошно.из произведения "горе от ума"

в россии того времени в светском обществе уважалось чинопочитание и подхалимство. это считалось знаком величия для господ и уважения для простых служащих чиновников. герой, произносящий эти слова, имеет в виду, что он не отказывается от службы на благо государству, но унижаться и выслуживаться (подлизываться) перед высшими слоями общества ради этого не будет. 

Справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця людина вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.
Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.
Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? Щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. Мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? Та чи кожен може зупинити його? Справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще Платон стверджував: Здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе:.
Справжня людина завжди виручить і до . Чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з домашнім завданням. Головне – до .
Справжня людина цінує життя. Вона живе одним днем. Але за свій день встигає корисно попрацювати.
Зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. Бо таких залишилося не багато. Зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. Тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. Бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. Заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо.
Візьмімо й такий приклад. Хворих у світі багато. А чому наше медичне обслуговування таке дороге? Чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо».
Невже їм не хочеться до , врятувати? А головне – чи можна таких людей назвати справжніми?
Бути Людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. Але ще більшої поваги заслуговує така Людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.

Коментарі
У вас немає дозволу на додавання коментарів.

С древнейших времен до наших дней понятия «добро» и «зло» неразрывно связаны между собой в сознании человека. Являясь вечными и незыблемыми, они пронизывают все аспекты человеческой жизни и неразрывно связаны друг с другом. Эта проблема была, есть и будет актуальна и животрепещуща на протяжении всего существования человечества. А споры об относительности или абсолютности добра и зла, не смолкнут никогда. В то же время эта проблема до сих пор не достаточно разработана. Авторы, в той или иной степени освещавшие данный вопрос, как правило, вместо терминов «добро» и «зло» употребляют понятия «нравственность», «мораль», «справедливость». Одновременно необходимо учитывать, что историческая социокультурная ситуация, политические и идеологические установки накладывали колоссальный отпечаток на их трактовку. Кратко остановимся на важнейших этапах становления проблематики.