Напишите сочинение: чему нас учит повесть "станционный смотритель"

 Жанр – трагедія

Тема – пристрасне кохання Ромео і Джульєтти

Ідея – людські почуття святіші за вікові станові забобони

Місце дії – Італія, Верона

Час дії – ХV століття

ответ

Трагедия Уильяма Шекспира, рассказывающая о любви юноши и девушки из двух враждующих веронских родов - Монтекки и Капулетти. Сочинение обычно датируется 1594-1595 годами

Характеристика і образ Ромео в трагедії Шекспіра Ромео і Джульєтта твір

Символи цієї щирої любові «Ромео і Джульєтта», які вийшли з-під пера великого драматурга Вільяма Шекспіра підкорили серця багатьох читачів.

Головний герой Ромео – виходець зі знатного в ті часи клану Монтеки, який все своє існування ворогує з не менш відомим кланом Капулетті. Цей багатовіковий конфлікт, на думку Ромео вигаданим і не варто ні найменшої уваги, тому намагається знаходитися в стороні від нього. Ромео притаманні гуманні якості, які не можуть винести фізичні тортури і розправи навіть над поваленим ворогом.

Головний персонаж має відмінне освіта і прекрасне виховання, зробила з нього справжнього знатного аристократа, який має бездоганну поставу. У свої 16 років Ромео чемний і намагається допомагати всім, хто потребує до від чого навіть деякі з роду Капулетті виявляють до нього повагу.

Любов для героя – об’єкт зітхання, а знатна дочка Джульєтта Капулетті стає єдиною, яка змогла по-справжньому завоювати його серце. Вона справжня, щира і, так само як і Ромео зневажає ворожнечу між їх кланами. При першій же зустрічі вони обидва розуміють, що все, що їм потрібно, у них вже є. Їм не потрібні ці порожні сварки і чвари їх пологів, у них є лише вони, а що ще потрібно для любові.

У спробі проникнути до Джульєтти на бал-маскарад в будинок Капулетті, Ромео відчуває, що станеться щось недобре, але не сміє відступати від свого шляху. Навіть вбивство Тібальта в смертельній сутичці не змушує його схаменутися і зрозуміти, що доля змінилася навіки. Після смерті кращого друга, Ромео їде до Верони, але чутки про те, що його кохана Джульєтта випила отруту від горя, змушують його повернутися. Від безвиході свого буття, він теж випиває отруту, адже все, заради кого він існував мертві.

(Скорочено)

Розділи 1—10

Софійка, учениця 7-В класу, безнадійно закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського. Через нерозділене кохання вона порівнює себе з Русалонькою з однойменної казки Г. К. Андерсена. Від нього вона дізналася, що він живе з бабусею і що рід Кулаківських проклятий. Щоб завоювати його прихильність, дівчинка вирішує розслідувати прокляття роду й зняти його.

Тітка Сніжана мала вийти заміж. Софійка знайшла фото тітки з нареченим, на якому побачила здалеку постать незнайомого маленького хлопчика. Тримаючи в руках світлину, вона випадково залізла у велику стару шафу. Зі скрипом, що нагадував слово „коралі”, двері зачинилися, і Софійка опинилася саме в тому місці і в той час, коли закохані фотографувалися. Вона здогадалася, що шафа має чарівні властивості. Щоб повернутися в реальний час, дівчинка сказала слово „коралі” навпаки — „іларок” — і повернулася додому. Трохи згодом Софійка і Сніжана дізналися, що маленький хлопчик на фотографії — син Сніжаниного нареченого, який їй колись збрехав, що ніколи не був одружений і дітей не має.

Щоб побачитися з Вадимом, Софійка зайшла до нього додому. Поки його не було, бабуся показала дівчинці фотографію чоловіка з роду Кулахівських, від якого й почалося прокляття роду. Випадково Софійка цю світлину забрала додому.

Софійка загубила родове коралове намисто. Його знайти допоміг їй Софійчин ровесник Сашко, учень сусідньої школи. Він завжди намагався бути їй у пригоді в усьому. Завдяки Сашкові дівчинка довідалася, що корали вкрав Вадим Кулаківський, але він пояснив свої дії прокляттям, що тяжіє над ним. Намагаючись з'ясувати причини вчинків Вадима, Софійка зі старою фотографією в руках знову потрапляє в минуле до Гордія Кулаківського, Вадимового діда.

Объяснение: надеюсь я так панела...