Дорогие мои! мне ! составьте план жизни онегина (во сколько вставал и т.д

Вставал  в 8.30 умывался  через  15 мин садился  за  стол и прочитывал  один из рассказов  10мин шел  кушать  тоесть пить чай    и думать о чем то 30  мин сидел  за  столом в раздумьях  3 часа ложился  на  тихий  час до 15.00 вставал  кушал  1 час прогулка  2.30  часа ужин  1  час готовится  ко  сну  30 мин кое  что  пишет  1 час ложится  спатть  22.00

Поля Верлена і його «Поетичне мистецтво» дуже часто називають маніфестом символізму. Та, на жаль, за свої поетичні погляди автор був гостро засуджений критиками. В основі його філософії було зруйнувати будь-які канони класицизму. Що, власне, Полю Верну і вдалося.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/poetichne-mistetstvo-verlen-analiz

Объяснение:

Збірка – “Колись і недавно”

Жанр: ліричний вірш.

Літературний напрям: символізм.

Тема – основні завдання поета

Головна думка: «Найперше – музика у слові!»

Умовно поезію можна поділити на три частини. І саме в центральній частині письменник заперечує класицизм і раціоналізм.  Він наголошує на тому, що основним завданням поета є принести естетичне задоволення своєму читачу. А звідси випливає, що для поезії головне – форма, а не зміст.

Віршовий розмір: 4-стопний ямб.

Римування – кільцеве

Художні засоби:

Епітети – наймиліший спів – сп’янілий; зірок осіння метушня.

Метафори – відтінок лиш єднати може,  сурму і флейту, мрію й сон. 

Порівняння – а не тяжить, немов закови.

Анафора – в нім…в нім.

«Поетичне мистецтво» Поль Верлен

Найперше – музика у слові!

Бери ж із розмірів такий,

Що плине, млистий і легкий,

А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,

Бо наймиліший спів – сп’янілий:

Він невиразне й точне сплів,

Джерело: https://dovidka.biz.ua/poetichne-mistetstvo-verlen-analiz

Основні проблеми, на яких зосереджує увагу автор ще 1670 року, можна спроектувати і на сучасну дійсність, і ми переконаємося, що у ХХІ сторіччі, епоху розвитку наукових галузей, медицини, освоєння космічного простору, розвитку інформаційного суспільства вони залишаються актуальними. То ж чи не є це свідченням того, що людина не вчиться на власних помилках, вона не може досягнути апогею розвитку не покінчивши з тими аморальними якостями характеру, які наштовхують її на нерозумні вчинки? Чи ж нема у нас сьогодні таких Журденів майже у всіх царинах суспільного життя – економіці, політиці, культурі? Думаю, особливо багато їх серед українського народу, інакше ми б давно жили мирно і не так убого, у нас не розвивалися б такі дефекти, як алкоголізм, наркоманія, маніпуляція громадськістю, тотальний обман і дезінформація, вивищування псевдоцінностей, нав’язування не властивих нашому менталітетові стереотипів поведінки. І політикам, і науковцям і сучасним «письменникам-штампістам» є чого повчитися у світових класиків літератури. У Мольєра, наприклад, - стриманості, доброчесності: «Серйозна людина повинна стояти понад усякі образи; найкраща відповідь на них – стриманість і терпіння». Сучасні письменники повинні навчитися писати як Мольєр, акцентувати увагу на моральних цінностях людини, а не на швидкоплинних матеріальних благах чи насолодах для тіла. Література має пробуджувати бажання бути кращим, а не задовольняти низькі тваринні інстинкти. Не гедонізм має бути метою літератури, а дидактизм (пророкування, повчання).

вроде так