Сколько раз употребляется слово вдруг в поэме руслан и людмила

Вообще слово вдруг употребляется 46 раз ну как в случае эта поэма чуть изменина то слов вдруг 45 (сорок пять)

45 раз употребляется слово "вдруг" в поэме руслан и людмила

Принципово новим для характеристики образу героїні стає її поява в четвертій дії п’єси. Тут - вперше! - увага загострюється не на її зовнішньому вигляді, не на поведінці, а на внутрішньому світові, душевних переживаннях. Ось якою ми бачимо Елізу: “Еліза відчиняє двері й, осіяна світлом з холу, постає в дорогих прикрасах та розкішному вечірньому вбранні, в якому щойно виграла Хігінсів заклад. Підходить до каміна й вмикає світло. Видно, що вона стомлена: блідий колір обличчя, сповненого трагізму, різкр контрастує з темними очима й волоссям. Вона знімає плащ, кладе його разом із рукавичками й віялом на рояль - і мовчки опускається на лавку”.

Не викликає сумніву, що це дійсно якісно нова “з’ява” героїні. Перед глядачем постає насамперед втомлена молода дівчина, і ця людина переживає, як можна здогадатися, глибоку душевну драму. Якщо не сказати трагедію. Трагізм і печаль - ось що визначає її душевний стан, і ремарка підкреслює це. А подальші події, розмови й поведінка Хігінса й Пікерінга, їхнє зневажливе ставлення до Елізи розкривають витоки цих почуттів, цієї трагічності.

Ремарки, з до яких показано реакцію Елізи на розмову Хігінса й Пікерінга, також створюють новий для п’єси образ героїні. Ось як вона реагує на образливі для неї висловлення: “Еліза похмуро дивиться на нього - раптом підхоплюється і виходить з кімнати”; “Елізу аж пересмикує, проте чоловіки навіть не звертають на неї уваги. Вона знов опановує себе…”; “Краса Елізи набуває зловісного вигляду. Як бачимо, вона мовчить, але це мовчання приховує глибокі переживання. Почуття власної гідності, самоповага стримують Елізу від того, щоб висловити “шановним” співбесідникам все, на що вони заслуговують, і саме це передають ремарки. Водночас така поведінка - це поведінка людини, якої ми раніше не бачили. Тому що тепер в образі Елізи поєднані зовнішня досконалість і людська гідність, тактовність, людяність.

Вважаємо, що саме ця поява Елізи, її довготривале красномовне мовчання підготовлюють сприйняття її наступної розмови з Хігінсом: глядач розуміє й відчуває, що перед ним уже не шедевр” педагогічної майстерності професора та вишуканості кравця, а жива людина з глибокими душевними переживаннями, причому людина вкрай принижена. Як виявиться згодом, вона зневажена саме тим, що їй відмовлено в праві бути живою людиною, відведено роль бездушної ляльки, яка має лише виконувати те, що хоче бачити Хігінс.

“З’ява” Елізи в п’ятій дії знову-таки помітно контрастує з тим, якою ми її залишили після бурхливого з’ясування стосунків з Хігінсом: “Входить Еліза, гордовито й статечно, її обличчя випромінює привітність. Вона як ніколи панує над собою і тримається напрочуд невимушено. В руках у неї невеличкий робочий кошик. Видно, що вона почувається тут, як удома”.

Такої Елізи в п’єсі ми ще не бачили, такою героїня ще ніколи не була! І справа не лише в тому, що вона тримається “напрочуд невимушено”. Хоча і це чимало, адже досі саме “надмірна вразливість” була визначальною рисою героїні. Головним є те, що нарешті Еліза віднайшла душевний спокій і самоповагу. Зараз її зовнішня краса повністю гармонує з природністю й невимушеністю поведінки, внутрішньою культурою. Тепер ні Хігінс, ні будь-хто інший не зможуть словами чи якими-небудь “сигналами” маніпулювати цією людиною. Тому що вона зробила свій вибір, тому віднині це людина самодостатня. Віднині лише вона сама вирішуватиме, що їй робити і як їй поводитися в будь-якому випадку.

Объяснение:

ответ:

объяснение:

во многих произведениях композиторов мы слышим напевы народных песен, ритмы танцев. и вся без исключения музыка проникнута почерпнутыми из родного фольклора интонациями, мельчайшими оборотами, которые и отличие одной национальной музыкальной культуры от другой.

народная музыка, народные сказки, былины, сказания легли в основу многих произведений великих композиторов.

на уроках музыки, начиная с 1 класса учащиеся слушают народные песни, танцы, сами исполняют обрядовые песни, частушки.

музыкальное наследие композитора п. и. чайковского основано на народной песенности.

в концерте №1 для фортепиано с оркестром п. чайковского в главной теме звучит мелодия народной песни . звучат духовые и струнно- смычковые, затем главную тему играет фортепиано . для музыки чайковского характерна напевность, которая взята из народных мелодий .

в финале 1-й и 4-й симфоний чайковского звучат песни «цвели цветики» и «во поле береза стола».

к лучшим произведениям м. и. глинки написанным на фольклорной основе, принадлежит симфоническая фантазия «камаринская», в которой, по словам композитора п. и. чайковского, «подобно тому, как весь дуб в желуде» заключена вся симфоническая школа. глинке говорил, что «народ пишет музыку, а мы, композиторы, ее только аранжируем». композитор слушал песни в исполнении крестьян, «проникался их неповторимым строем». примеры – фрагменты оперы «иван сусанин» (песня вани из iii действия «как мать убили у малого птенца…»; ария сусанина из iii действия «ты взойдёшь, моя заря»).

особое место занимает песня в творчестве композитора а. п. бородина, который продолжал традиции м. и. глинки.  

яркий пример использования лирики в творчестве – фрагмент лирической мелодии ii раздела оперы -«ты одна, голубка-лада, ты одна винить не станешь, сердцем чутким всё поймёшь ты..».

увертюра» и тема князя игоря звучит в выдержанных тонах, мелодии спокойные и плавные, образно изобразил врага - войско половцев –

«половецкие пляски» и «марш» стали незабываемыми и яркими .

«а. п. бородин был и лучшим симфонистом, его симфония № 2 – «богатырская» - получила название после фестиваля, который проходил в брюсселе . тема - интересная и запоминающая .

другим ярким представителем композиторов является  

н. а. римский -корсаков . в своих симфонических произведениях и операх, композитор использует мелодии разного характера : это белочка, в опере «сказка о царе салтане» , используется мелодия народной мелодии «во саду ли, в огороде» .

в опере «золотой петушок» звучит тема царя и шествие войска на войну .композитор так же использовал мотивы . опера – сказка «снегурочка» (песни леля, каждая как бы соткана из народных напевов. именно эти песни и пастушьи наигрыши леля согрели холодное сердце снегурочки, наполнили его любовью)

песня садко «ой ты, тёмная дубравушка» из оперы «садко». выразительная мелодия песни содержит распевы, свойственные народным лирическим песням.

в замечательном 3-м концерте для фортепиано с оркестром с. в. рахманинова фортепиано, как солист, просто и тихо запевает свою мелодию, которую затем, как хор, подхватывает оркестр. «я хотел, - писал рахманинов, - спеть мелодию на фортепиано, как поют её певцы».

м. мусоргский опера «хованщина» - в опере звучат мелодии, похожие на народные, и подлинные народные песни.

с. с. прокофьев: хор из кантаты- «вставайте, люди …» ,в опере «повесть о настоящем человеке» звучит народная песня «зелёная рощица».