ответ:
1. се новий тухольський боярин, тугар вовк, справляв великi лови на грубу звiрину. вiн святкував почин свого нового життя,- бо недавно князь данило дарував йому в тухольщинi величезнi полонини i цiле одно пригiр’я зелеменя; недавно вiн появився в тих горах i побудував собi гарну хату i оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами.
2. … бо тугар вовк був мужчина, як дуб. плечистий, пiдсадкуватий, з грубими обрисами лиця i грубим, чорним волоссям, вiн i сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведiв, яких їхав воювати.
3. тугар був старий вояк i старий ловець,- вiн не знав, що то тривога.
4. та все-таки йому, гордому бояриновi, що вирiс i великої честi дослужився при князiвськiм дворi, важко було прилюдно вiддавати подяку за вирятування доньки мужиковi. але нiщо було дiяти… обов’язок вдячностi так був глибоко вкорiнений у наших рицарських предкiв, що й тугар вовк не мiг вiд нього виломатися.
5. – а так, ще питатися вашої громади! менi князь дарував той лiс i тоту полонину, i менi нi в кого бiльше дозволятися.
6. i тугар вовк, що йшов передом у важкiй, понурiй задумi та мiркував над тим, як би то завтра стати гiдно i в цiлiм блиску перед тими та показати їм свою повагу та вищiсть …
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: