Момогите перескажите рассказ лескова , , левша"

Был князь, александр павлович, и он решил объездить всю европу. в одной из кунсткамер заметил маленькую кованую  блоху, которая умела танцевать. находит в россии мастера, полностью зацикленного на своем деле, — левшу, ибо он все делал левой  рукой, — и везет его к себе, чтобы он сделал точно такую же блоху, только лучше.  но его работа была настолько точна и мелка, что князь сначала не смог ее заметить. после же он смотрит в мелкоскоп (древнее слово, микроскоп),    и замечает, что блоха бегает, танцует. двигается.  его любят, все любят. работает в , но, затосковав по дому, даже в бурю садится и едет на корабле в петербург, споря с графом, кто больше выпьет.  по прошествии путешествия, левше становится плохо, но у него нет документа, его не могут принять в больницу. он умирает, лишь думая о том, что надо сказать армии, как правильно чистить оружие, а то оно стрелять не будет. 

ОТВЕТ Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє.  Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.

Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? ( бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал)

Вчитель. Так, дійсно, в цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.

Дослідимо за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?(учні наводять приклади з тексту, разом коментують)

Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві  робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже   важка річ.«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика.». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:

силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками(Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається  керувати думками);

мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості(герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);

сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи  зі своїми думками, вчинками;

відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);

кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість сть (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);

обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);

віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);

бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя, ).

Який настрій  фіналів оповідань Р.Бредбері «Усмішка» та «Запах думки» Р.Шеклі? (оповідання мають оптимістичний настрій, автори вірять в силу розуму людини. Том («Усмішка») збереже «усмішку» і відновить в майбутньому цивілізацію людям на добро, Кліві перемагає дивних істот, отже в майбутньому завдяки своєму розумові  людина має всі шанси на виживання )

Як ви вважаєте, хто є головним героєм Кліві чи потік його думки? ( Потік думки виступає в ролі головної дійової особи у творі. Через його думки ми пізнаємо його самого)

Чому рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку? Чим це пояснюється?(Вогонь у творі «Запах думки» має символічне значення. Сила вогню, здатна все змітати на своєму шляху, символізує силу людського розуму. )

Ми вже знаємо, що світ швидко змінюється, і те, що вчора ще було уявою, сьогодні вже стає реальністю. Вислови В.Гюго і А.Франса перегукуються із задумом Р.Шеклі, який хоче показати нам, якою має бути людина в майбутньому, щоб могла вижити у боротьбі з невідомим.

Словничок: Гуманізм —це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.

 

«Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за до сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.

Маленький герой повести м горького «детство» после смерти отца попадает в семью своего деда. это был суровый человек, всю жизнь «копивший копейку» . дед каширин занимался торговлей. у него была довольно большая семья – два сына и дочь – мать леньки. сыновья дрались из-за отцовского наследства и боялись, что что-то достанется их сестре. дед даже боялся, что они пойдут на самое страшное – «изведут варвару» . ленька попадает в семью деда тогда, когда дела у каширина еще идут неплохо. семья живет в достатке, и дед пока всем доволен. вот как ленька описывает его в то время: «весь он был складный, точёный, острый. его атласный, шитый шелками глухой жилет был стар, вытерт, ситцевая рубаха измята, на коленях штанов красовались большие заплаты, а всё-таки он казался одетым и чище и красивей сыновей… » дед переживает из-за поведения сыновей, он видит, что они ни перед чем не остановятся в погоне за деньгами. каширин выделял леньку из всех своих внуков, чем-то он нравился ему больше, чем все остальные. но спуску мальчику не давал, также сек его за провинности. причем иногда дед был жесток с ленькой. этот человек был запальчив и гневен. разойдясь, он мог запороть внука до потери сознания. и такое было, когда за мальчика вступались бабушка и мама. каширин не терпел, когда ему перечили, особенно в его доме. именно леньке рассказывает дед своей жизни. в молодости каширин был бурлаком: «своей силой волги баржи тянул» . он рассказывает внуку, какое это трудное занятие. человек выбивается из последних сил, буквально истекает потом и кровью. но деваться некуда – надо тянуть: «вот как жили у бога на глазах, у милостивого господа исуса » каширин говорит, что он волгу вымерял три раза туда и обратно – многие тысячи верст. но были в этой жизни и приятные моменты, когда на отдыхе вся артель запевала бурлацкую песню. каширин говорит, что у него «аж мороз по коже дернет, и будто волга вся быстрей пойдет, – так бы, чай, конем и встала на дыбы, до самых облаков» . постепенно семья кашириных разоряется. дед стареет. в конце повести мы уже видим, что это больной и дряхлый человек. материальное положение деда значительно ухудшилось. доходило до того, что бабушка ходила просить милостыню. дед, так боявшийся потерять деньги, под конец жизни превратился в почти нищего человека. мы видим, как он изменился: «дед ещё более ссохся, сморщился, его рыжие волосы посерели, спокойная важность движений сменилась горячей суетливостью, зелёные глаза смотрят подозрительно» . нехватка денег угнетает каширина. он даже отделяется от своей жены, чтобы не содержать лишнего рта: «даже масло для лампадки пред образом каждый покупал своё,- это после полусотни лет совместного труда! » он попрекает бабушку и леньку: « - опиваете вы меня, объедаете до костей, эх вы- » и это несмотря на то, что внук и так практически жил на улице. в конце повести дед выгоняет леньку на улицу. у мальчика умирает мать, и дед говорит ему: « - ну, лексей, ты - не медаль, на шее у меня - не место тебе, а иди-ка ты в люди.. и пошёл я в люди» . судьба деда каширина трудна и неоднозначна. из преуспевающего купца он превратился в нищего и одинокого старика. важно, что своих родных он «разогнал» сам: поссорился с сыновьями, разошелся с женой, выгнал внука, обрекая его на самостоятельное выживание.