Как вы понимаете смысл названия рассказа—"чик и пушкин"?

Это отношение чика к пушкинской няне                                                                                                                                                  

Образ офелії — молода дворянка, дочка полонія, сестра лаерта і кохана гамлета. вона дочка королівського канцлера полонія і кохана принца гамлета. її брат і батько застерігають її від довіри почуттям гамлета, тому розуміють, що гамлет, як спадкоємець престолу, може взяти в дружини тільки особу королівської крові, ким офелія, незважаючи на високе походження, зовсім не є. офелія вірить у щирість почуттів гамлета до неї і сама любить його, але висловлює зовнішню покірність рідним. коли гамлет дізнається правду про загибель батька, він починає грати роль божевільного перед усіма, в тому числі перед офелією. він говорить їй, що ніколи не любив її і закликає її піти в монастир. офелія довірлива, тому гамлет саме на ній випробує роль божевільного. незабаром гамлет вбиває батька офелії, і дівчина позбавляється єдиної опори в житті. офелія, не в силах винести божевілля коханого і смерті батька, божеволіє, починає співати пісні, в яких виражається біль за втраченим, плете вінки і починає вішати їх на гілках, через що і гине. її загибель — сумна закономірність: такій чистій, довірливій суті нічого робити при дворі, де панує злість і віроломство. її використовували і викинули за межі світу. і живе каяття гамлета над її могилою не може нічого виправити. офелію занадто мало любили і ніхто не зміг уберегти — в цьому її трагедія

Бáсня женский род 1. краткий иносказательный нравоучительный рассказ, стихотворение. 2. перен. вымысел, выдумка, пустой разговор посло́вица  — малая форма народного поэтического творчества, облачённая в краткое, ритмизованное изречение, несущее обобщённую мысль, вывод, иносказание с дидактическим уклоном. поговóрка женский род выражение,  преимущ.  образное, не составляющее, в отличие от пословицы, цельного предложения. обрядовая поэзия славян  — вид  фольклора, сопровождавший календарные и семейные праздники, а также труд земледельца в течение хозяйственного года.