Чему учит нас стих маршака ванька-встанька? (вот оно) уснули телята, уснули цыплята, не слышно веселых скворчат из гнезда. один только мальчик - по имени ванька, по прозвищу встанька - не спит никогда. у ваньки, у встаньки - несчастные няньки: начнут они ваньку укладывать спать, а ванька не хочет - приляжет и вскочит, уляжется снова и встанет опять. укроют его одеялом на вате во сне одеяло отбросит он прочь, и снова, как прежде, стоит на кровати, стоит на кровати ребенок всю ночь. лечил его доктор из детской больницы. больному сказал он такие слова: - тебе, дорогой, потому не лежится, что слишком легка у тебя голова!

Ванька не послушный мальчик, и не слушается нянек, поэтому доктор сказал ему не лижется, потом что он глупый.

Впервой части мы только начинаем знакомиться с обломовым. и вся первая часть - это один день из его жизни, который он полностью провел на диване. стоит отметить, что его любое дело было лежание. он  может   лежать целыми сутками и совсем ничего не делать. он ленивый человек, об этом можем даже узнать по его ходьбе, спокойной и медленной ходьбе. мы узнаем, что обломов это  дворянин примерно 32 лет, живет со своим слугой захаром в петербурге на гороховой улице. он живёт на деньги, которые приносит ему обломовка -его поместье. автор описывает его как доброго и совершенно безынициативного лентяя. даже не просто лентяя, автор пишет о его лени, что она не такая как у больного или у уставшего человека , а что он проводит в этом состоянии  все свое время, и для него это нормально. у него возникают проблемы, такие как: обломовка стала приносить ему намного меньше денег, чем обычно, а ещё хозяин квартиры выселяет обломова. он хотел было заняться решением внезапно нагрянувших проблем, но даже эти мысли настолько испугали его, что он просто надеялся , что появится человек, который решит все проблемы за него.

Сапфо (vii-vi cm. до н. е.) сапфо стала легендою ще за життя. солон казав, що не хотів би вмерти, не вивчивши її віршів напам'ять. профіль сапфо чеканили на монетах, а платон називав її «десятою музою». вона досягла неймовірної для тієї доби майстерності у відтворенні найтонших душевних порухів людини. що відомо про цю геніальну поетесу, з дев'яти книг якої до нас дійшли лише фрагменти (це одна з найбільших утрат світової літератури)? сапфо має дві біографії — історичну й міфологічну. за першою, вона — аристократка, яка рано осиротіла й покинула рідний острів лесбос, рятуючись від повстання. сапфо почала віршувати в юності й відразу зажила поетичної слави. вона була невисока на зріст, смаглява, мала виразні очі й довге волосся. нібито її покохав і присвятив їй вірші відомий поет алкей, але горда дівчина не відповіла йому взаємністю. однак на згадку про це залишилися безсмертні літературні шедеври. згодом поетеса повернулася на лесбос, вийшла заміж і народила доньку, якій присвятила окрему книгу вірші міфологічна ж біографія сапфо починається з її імені та місця народження. на еолійському діалекті, яким писала свої твори поетеса, її ім'я звучить як псапфа й означає «світла, осяйна». вона й справді стала яскравою зіркою на поетичному небосхилі не лише еллади, а й усього світу. та й народилася сапфо на острові, якому самі боги призначили посісти особливе місце в еллінській поезії, бо, як мовилося, саме до нього морські хвилі принесли ліру загиблого співця ор-фея. тож не дивно, що на цьому острові народилася поетеса, рівна талантом божественному орфеєві. • • •жереб мені  випав такий: серцем палкимлюбитиласку весни,                розкіш, красу,  сонця ясне    проміння.переклад а. содомори • • •до богів подібний, мені здасться,  той, хто біля тебе, щасливий, сівши,  голосу твого ніжного бринінняслухає й ловить  твій принадний усміх; від нього в мене  серце перестало б у грудях битись;   тільки я побачу тебе — і словамовить не можу.  і язик німіє одразу, й прудко  пробігає пломінь тонкий по тілу,  в вухах чути шум, дивлячись, нічогоочі не бачать.  блідну і тремчу, обливаюсь потом,  мов трава пожовкла, безсило никну;   от іще недовго — й, здається, має  смерть надлеті переклад г. конура