Смёртвыми душами найдите в рассказе о прошлом плюшкина детали настораживающие читателя, предвещающие страшное настоящее героя

Когда-то плюшкин  был просто бережливым хозяином, у него была семья, дети. встречался герой и с соседями. поворотным пунктом превращения культурного помещика в скрягу стала смерть хозяйки. плюшкин, как и все вдовцы, стал подозрительным и скупым. и превращается, как говорит гоголь, в «прореху на человечестве».

Софійка переходить в нову школу де вона влюбляєтся в  вадима кулаківського потім вона дізнаєтьсч що рід кулаківськи протягом багатьох років переслідує проклятя потім вона обнаружує що шава це машина часу потім коралі пропали вона спочатку подумала що це зробив сашко з яким вона познайомилася але виявилось що це зробив вадим але в неї вийшла викупити коралі для весілля сніжани після цього вона вирішує пазбавити його проклятя і вдправляється в менуле там вона зрозуміла що вона для всіх невидима і зустрічає старого чоловіка який єдиний бачив її від нього вона дізнадась, що зняти прокляття можна буде, коли земля і небо зійдуться одного дня вона розказала сашкові про звуки які нищи де вона живе і вони пішли туди і найшли там кошення єке назвали чорнобілка потім вона дізнаєтся про багато бід які накоїв рід кулаківський про жінку якова куланівсько як померла через те що економила на їжі і нічо ні вона ні їхна дитина не їли ібагато ще чого потім софійка врятувала сімю від блискавки і рід кулаківських позбавився проклятя

Врассказе иван иванович рассказывает свою из прошлого, когда он был еще молодым и зелёным и верил, что мир совершенен, и он (мир) всегда справедлив, люди все доброжелательны друг к другу и т.п. на он влюбляется в вареньку и видит танец отца и дочери и считает, что полковник хороший человек. после иван иванович решает прогуляться и случайно видит наказание татарина, но его поражает не это. полковник, кажущейся хорошим человеком в высших кругах общества, оказался жестоким, и невидящим в этом ничего плохого, он (полковник) наказал слабосильного солдата за несильный удар палкой. в душе ивана ивановича царит смятение. "«очевидно, он что-то знает такое, чего я не знаю, — думал я про полковника. — если бы я знал то, что он знает, я бы понимал и то, что я видел, и это не мучило бы меня.»"рассказ называется "после ", так как    после яркого иван иванович увидел другую сторону жизни, но осознал, что мир имеет много граней.