Написать сочинение по картине нисского подмосковная зима

картина нисского подмосковная зима во многом похожа на малоизвестную картину меддисона "снег". она выражает огромное колличество эмоций и несет в себе многогранный смысл. можно сказать что она, прямо таки, вдохновляет человека, который увидел эту картину, на подвиги.

в заключении можно сказать, что нисский один из лучших художников своего времени, ведь никто не смог так точно и изысканно передать суть подмосковной зимы кроме него.

Анализ стихотворения «Во всем мне хочется дойти до самой сути» Пастернака

Б. Пастернак, несмотря на огромное количество исследований его жизни и творчества, во многом остается загадочной и непонятной фигурой. Его стихи всегда несут в себе какую-то тайну, недоступную большинству читателей. Сложные образы, переплетающиеся в немыслимых сочетаниях, передают богатство внутреннего мира поэта. Его считали человеком, чересчур погруженным в себя, а творчество – оторванным от реальной жизни. В 1956 г. Пастернак создал стихотворение «Во всем мне хочется дойти до самой сути», в котором выразил свое отношение к творчеству. Оно может считаться программным заявлением поэта.

Пастернак заявляет, что во всем стремится «дойти до самой сути». Это относится не только к творчеству, но и ко всей жизни в целом. Его не удовлетворяет поверхностный анализ. Поэт должен понять философский смысл каждого предмета и явления, постигнуть саму «сердцевину».

Он признается, что пока еще не может сделать этого, но не бросает попыток. Человеческая речь слишком ограниченна, притянута к земле. Высшая истина недоступна на обычном уровне сознания. Главная цель Пастернака – подобрать такие «восемь строк», которые бы полностью описывали все свойства человеческих страстей. Его творческий поиск подобен научному методу. Автор хочет вывести один всеобщий закон, которому подчинены все проявления души. Если ему это удастся, то стихи станут не рифмованными словами. В них будут содержаться физические свойства окружающего мира: цвета, звуки, запахи. Каждое произведение станет зеркальным отражением реальности. Пастернак надеется, что сможет уничтожить вечную непреодолимую границу между действительностью и воображением. Он считает, что значительно приблизился к этому Шопен, в музыкальных произведениях которого ожили «парки, рощи, могилы». Творчество настоящего поэта – «тетива тугого лука», символизирующая меткие и точные выстрелы – стихотворения.

Пастернак объясняет, что его произведения – это постоянный поиск скрытого смысла вещей. Их нельзя воспринимать буквально. Они глубоко личные и, естественно, недоступны массовому читателю. Возможно, этим он выражал протест против подавляющего господства соцреализма, которые был направлен на описание конкретных фактов и событий. Такой метод Пастернак считал примитивным и недостойным настоящего творца. Описать явление может и журналист. Придать ему общечеловеческое значение, показать самую суть невозможно без глубокого философского анализа.

Объяснение:

Можна з упевненістю говорити, що кожен літературний твір, роман є цікавим з якихось певних і неповторних причин. У кожної людини є улюблені книги, в цьому немає нічого дивного. Втім, слід розуміти, що, крім особистих вподобань, окремо можна виділити класичні твори, які подобаються практично всім без винятку. Одним з таких творів є роман Стівенсона «Острів скарбів». Мені, як і багатьом іншим людям, цей роман надзвичайно сподобався і запам’ятався. Насамперед тому, що він вкрай цікавий і переповнений безліччю дуже цікавих подій. Що ж стало настільки цікавим особисто для мене?

По-перше, такий непідробний інтерес викликав сам сюжет роману. Він вкрай непередбачуваний. Від самого початку і до кінця автор дивує читачів дивовижними і ніким не прогнозованими подіями. На самому початку ми бачимо безліч цікавих образів, роман чіпляє вже з перших рядків, коли розповідається про загадкову історію Біллі Бонса. Потім, вже в розвиток роману, нам разом з героями твору належить відправитися в справжнісіньку дивовижну подорож, а саме – за скарбами на острів. По ходу мандрівки стає зрозуміло, що екіпаж корабля, який здавався єдиним, насправді не такий однозначний – одна з його частин хоче зрадити і обдурити іншу. Відповідно, в певний момент розгорається конфлікт, стежити за яким теж надзвичайно цікаво. По мірі розвитку роману події змінюються дуже швидко, неможливо передбачити, що ж буде далі. І ось, вже в кінці, коли здається, що позитивні герої програють і загинуть, все знову перевертається з голови на ноги, і позитивні герої все-таки перемагають. Це мені теж дуже сподобалося, бо стало зайвим підтвердженням того, що справедливість, як не крути, а все ж рано чи пізно торжествує.

Цей роман став цікавим для мене завдяки безлічі своїх особливостей і характеристик. Але, думаю, найцікавіше в ньому – це та захопливість, з якою автор передавав події. Роман просто не дає від себе відірватися. Як тільки ти починаєш думати, що все далі за сюжетом ясно і зрозуміло, він дає тобі новий виток розвитку, який робить все набагато цікавішим і захоплює читача дужче. Я дуже радий, що мені вдалося прочитати цей роман. Він став для мене напрочуд цікавим і захоплюючим. Крім того, мені вдалося дізнатися багато нового з того історичного часу, який він описував. На закінчення я можу сказати, що цей твір став одним з моїх