Анализ стихотворения пушкина "няне" 1. стихотворения. 2. тема стихотворения. 3.мысль стихотворения. 4.на какие микротемы можно разделить стих? 5.ключевые слова. 6.какие чувства вызывают у читателя?

    стихотворение а. с. пушкина   " няне " происходит при следующих обстоятельствах: пушкин пишет это стихотворение вдали от няни арины родионовны, он пребывал то в петербурге то в москве, няня ему пишет:   " ангел мой, жду тебя " и т.д. в это время александр сергеевич посвящает " подруге дней своих суровых " это стихотворение.

    тема: о разлуке почти с родным, близким человеком без которого ему и жизнь не мила. 

      мысль: не забывать своего родного человека и радости, и в горе.

      микротемы:

                  1. облик няни в душе пушкина

                  2. о работе няни

                  3. беспокойство няни

                    4. состояние души няни

        кл. сл.:

      " подруга дней моих суровых ",   голубка дряхлая моя,   светлица, наморщенных руках, теснят твою всечасно

          дальше твои ,а не мои чувства, переживания и выоды.  

Мольєр – великий і неперевершений драматург. Його перу належить безліч творів, що виставляють на посміховище дворянські примхи і традиції. Одним з таких стала комедія «Міщанин у дворянстві».

У центрі твору – буржуа Журден, всіляко намагається приховати своє справжнє походження. Він застосовує різн , щоб потрапити до вищого дворянське суспільство: наймає вчителів, виряджається в світське сукню.

У п’єсі багато жіночих образів, кожен з яких по-своєму цікавий.

Пані Журден – справжня дворянинка, як зовні, так і внутрішньо. Це жінка, яка відрізняється здоровим глуздом і розумним підходом до справ. Вона практична, має почуття власної гідності. Пані Журден відкритими глузуванням намагається урезонити чоловіка і вибити з його голови цю маніакальну пристрасть, вважаючи, що це все почалося після того, як чоловік став знатися з важливими панами.

Всі старання пані Журден тепер націлені на те, щоб позбутися від гостей, які заполонили будинок. Вона прекрасно розуміє, що вчителі дотримуються меркантильних цілей і посміюються над наївним муженьком, теща його марнославство. На сторінках комедії навіть прослизає така фраза: їх треба гнати, бо нічого крім тарабарщини ці вчителі дати не можуть.

Пані Журден не брала уроки, але легко парирує репліки графа Доранта. Вона гостра на язик і завжди знає, що потрібно відповісти. Вже її то точно не підкупити відкритою лестощами. Це вона розкусить відразу.Наступний образ – дочка Журдена Люсіль. Ця дівчина має гарне виховання. Вона вже зустріла свого коханого, який привернув молоду особу своїми достоїнствами. Нехай у нього і немає титулу, зате він чесна й благородна. Не знаючи про задум Клеонта і Ковьеля, вона всіма силами опирається весіллі з турецьким султаном. Дочка слідом за своїм нареченим і матір’ю вважає низьким соромитися своїх батьків і видавати себе за того, ким ти зовсім не є. У пані Журден є і чітке пояснення такої позиції: чоловік повинен бути рівнею, а не дивитися зверхньо на свою дружину і її міщанську рідню. Від нерівного шлюбу не буде нічого доброго, вважає вона. Боїться, що внуки будуть соромитися своєї неродовитої бабусі. І всіма силами виступає на стороні дочки.Образ веселою служниці Ніколь додає в комедію простоти і відкритості. Ця дівчина виглядає набагато кмітливим свого господаря. Вона не намагається навіть приховати насмішок над його примхами і відкрито сміється, коли бачить Журдена в безглуздому світському плаття, в капелюсі, одягненою прямо на нічний ковпак. Ніколь усіма силами намагається напоумити господаря і повернути його на істинний шлях, але це їй не вдається. Так, втім, це і навряд чи хтось зможе зробити. Марнославство і пристрасть заводять головного героя занадто далеко.Всіма персонажами своєї грандіозної комедії Мольєр прагне показати, що наслідуючи зовнішнім становим ознаками, не можна не змінитися внутрішньо. Головне укладено не у зовнішній лиск і костюмі, а розум, честь, порядність і освіченість купити не можна.

Объяснение:

про 12 подвиг -Яблоки Гиспкрид.

Гераклу предстояло отыскать путь к великому титану Атласу (Атланту), который держит на плечах небесный свод у края земли. Эврисфей приказал Гераклу взять с золотого дерева сада Атласа три золотых яблока. Чтобы узнать путь к Атласу, Геракл по совету нимф, подкараулил на берегу моря морского бога Нерея, схватил его и держал, пока тот не показал нужную дорогу. По пути к Атласу через Ливию Гераклу пришлось бороться с жестоким великаном Антеем, который получал новые силы, прикасаясь к своей матери – Земле-Гее. После долгой схватки Геракл поднял Антея на воздух и задушил его, не опуская на землю. В Египте Геракла хотел принести в жертву богам царь Бусирис, но разгневанный герой убил Бусириса вместе с сыном.

Атлас сам сходил в свой сад за тремя золотыми яблоками, но Гераклу в это время нужно было держать за него небесный свод. Атлас хотел обмануть Геракла: он предложил, самолично отнести яблоки Эврисфею при условии, что в это время Геракл продолжит держать за него небо. Но герой, поняв, что хитрый титан не вернётся обратно, не дался в обман. Геракл попросил Атласа сменить его под небом для короткого отдыха, а сам забрал яблоки и ушёл. (Подробнее - см. в отдельной статье Яблоки Гесперид.)

Объяснение:

Рождение и юность Геракла

Великий древнегреческий герой Геракл был сыном Зевса и смертной женщины Алкмены, дочери царя Микен. С самого рождения Геракла преследовала жена Зевса, богиня Гера, разгневанная тем, что её муж вступил с Алкменой в связь. В день перед рождением Геракла Зевс объявил, что младенец, который первым появится в эти сутки в роде потомков Персея, будет властвовать над всеми родственниками. Гера, узнав об этом, ускорила роды у жены Персеида Сфенела, родившей слабого и трусливого Эврисфея. Зевсу поневоле пришлось согласиться, чтобы рождённый после этого Алкменой Геракл подчинялся Эврисфею – но не всю жизнь, а лишь до тех пор пока не совершит у него на службе 12 великих подвигов.Геракл с раннего детства отличался огромной силой. Уже в колыбели он задушил двух огромных змей, присланных Герой погубить младенца. Детство Геракл провёл в беотийских Фивах. Он освободил этот город от власти соседнего Орхомена, и в благодарность фиванский царь Креонт отдал за Геракла свою дочь, Мегару. Вскоре Гера наслала на Геракла припадок безумия, во время которого он убил своих детей и детей своего сводного брата Ификла (по трагедиям Еврипида («Геракл») и Сенеки, Геракл убил и свою жену Мегару). Дельфийский оракул во искупление этого греха повелел Гераклу идти к Эврисфею и совершать по его приказам те 12 подвигов, которые были предначертаны ему судьбой.