Иван – младший в семье. На борьбу с злыми силами хотят отправиться одни лишь старшие братья. Но Иван не хочет от них отставать, мечтает защищать родину, поэтому идет с ними. Родители доверяют ему и отпускают в путь вместе с братьями. С членами семьи у него отношения хорошие. Целый день вместе они трудятся на поле. Когда приходит горе на их землю, то отважно идут ее защищать всей семьей.
Но братья не проявляют себя отличными бойцами. Поэтому роль героя берет на себя Иван. Он отважно борется с чудом-юдом. Иван не испытывает чувство ужаса. Он мужественный и сильный. Кроме того, Иван – преданный патриот своей земли. Ему не чужды проблемы родного места. Он храбро идет в бой во имя своей родины.
Характер героя и отношение к нему на протяжении всей сказки меняется. Сначала мы знакомимся с Иванушкой. Это младший сын и никто не ожидает от него подвигов. Затем его величают Иваном, а потом Иваном-крестьянским сыном. То есть по имени-отчеству. Он заслужил к себе такое уважительное отношение своей отвагой. В образе Ивана отражаются народные представления о добре и зле. Иван описывается как положительный, добрый герой. Он вызывает уважение. А его противники описываются пренебрежительно.Иван сделал добро не только для себя, но и для всех, кто жил с ним на одной земле
Творческая деятельность Шекспира продолжалась недолго - всего два с небольшим десятилетия (приблизительно 1590-1612). Но и за это короткое время в его мировоззрении и художественном методе произошли, как мы видели, большие сдвиги. В пределах указанного срока надо выделить еще более краткий период - немногим более одного десятилетия (1595-1607), - когда возникли все крупнейшие и наиболее зрелые его произведения (начиная с "Ромео и Джульетты" и кончая "Кориоланом"). И тем не менее мироощущение и творчество Шекспира на всем протяжении его деятельности обладает какими-то общими свойствами и тенденциями, которые, видоизменяясь и углубляясь или, наоборот, ослабевая, все же не меняют своей сущности. Это, прежде всего, глубоко гуманистическое восприятие жизни, соединенное с внутренней правдивостью шекспировского искусства.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему: яка вона, людина доби відродження? оч
Епоха Відродження прийшла на зміну Середньовіччю, надавши потужного імпульсу подальшому розвитку культури. Відродження розпочалося в Італії у XIV ст., а потім поширилося в багатьох країнах Західної і Східної Європи: у Франції, Німеччині, Нідерландах, Польщі (кінець XV — початок XVI ст.), в Англії, Іспанії, Чехії (середина XVI — початок XVII ст.). 2. Чому нова історична доба дістала таку назву? .?. Як гуманісти доби Відродження ставилися до релігії?
2. Яку роль у духовному житті Європи доби Відродження відіграло винайдення книгодрукування?
У середині XV століття німець Йоганн Гутенберг винайшов б друкування книг. Писане слово перестало бути монополією вузького кола багатіїв і стало доступним широкому загалу.
3. Як у мистецтві відбилася закоханість митців Відродження у земне життя?
Нове мистецтво набуло світського життя. В живописі з’являються нові теми, не пов’язані з церквою; малярі залюбки малюють обличчя мирян — містян, учених, людей мистецтва, представників знаті. На зламі XV—XVI ст. жили і творили геніальні італійські художники Рафаель Санті, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті. В їхньому мистецтві людина постає сповненою почуття власної гідності, гордості. Мотив покори, схиляння перед долею та страждання у них притишується, а то й зовсім зникає.
Зодчі починають дбати про красу не лише церковних, а й звичайних, бюргерських будинків. Похмурі замки середньовіччя поступаються місцем просторим палацам, заповненим повітрям та світлом, прикрашеним розписами та скульптурами. В Парижі в цей час зводиться королівський палац Лувр, в Італії — чудові палаццо римської знаті. Народжується світська музика. В стінах венеціанського собору святого Марка звучить інструментальний концерт, побудований на танцювальних та пісенних мелодіях простого люду.
4. Якою постає людина зі сторінок літературних творів Ренесансу?
У своїх творах письменники Ренесансу, сприйнявши ідеали гуманізму, зображували людину не як грішну і низьку істоту, а як прекрасне і досконале створіння. Особливо це позначилось на жіночих образах. Жінка в цю епоху зображена рівнею з чоловіками, а іноді навіть такою, що перевищує їх. В епоху Ренесансу людина відкрила для себе незнану до цього радість самостійно вирішувати свою долю, ставити перед собою мету і прямувати до неї. На цьому шляху на неї чекала небезпека трагічних помилок. Але відмовитися від цієї свободи людина вже не могла і не хотіла. Трагізм існування — характерна риса європейської культури, що робить її несхожою на культуру Сходу.
5. Яку роль у сонетах Петрарки відіграють описи природи?
У сонетах Петрарки багато пейзажних замальовок, які є тлом до розкриття почуттів ліричного героя Поет благословляє день і рік, коли його навіки сп’янила краса коханої, називає щасливими квіти і трави, що прим’яті слідами чудових ніжок, відмовляється від усієї земної краси, адже кохана назавжди покинула цей світ.
6. Чому «Декамерон» Боккаччо не визнавався його сучасниками?
Читачам, сучасникам Боккаччо, «Декамерон» здавався задовгим, а тому нудним. Та ще й героями твору були прості люди з їхніми болями і сподіваннями, радощами і горем.
7. Чому твір Сервантеса «Дон Кіхот» називають «романом великої дороги»?
Дон Кіхот, начитавшись лицарських романів і вирішивши повторити подвиги героїв, вирушає у мандри дорогами Іспанії. У цій важкій і довгій подорожі на нього чекають пригоди, зустрічі з різними людьми. Значна частина роману — це нескінченна подорож героя, боротьба зі злом, утвердження принципів лицарства.