Почему чехов считал свои рассказы веселыми, но не смешными

Чехов в своих рассказах описывал что-то грустное. Например, рассказ " Хамелеон". С одной стороны, это весёлый рассказ, но с другой, очень грустно, что есть люди, которые готовы променять честность и справедливость для собственной выгоды. 
Чехов маскировал грустное, под весёлым и то, что он маскирует, совсем не смешно. 

Объяснение:

является одним из самых интригующих произведений А.С. Пушкина и вызывает много вопросов и споров. Небольшая повесть с незамысловатой историей в основе, но как подан этот сюжет! Интрига в том, что в обыденную реальность врываются фантастические образы. Элементы фантастики встречаются и в других произведениях Пушкина: в «Каменном госте», «Гробовщике», «Медном всаднике». Хотя этот приём не является основным в творчестве А.С. Пушкина. Даже в романтических поэмах Пушкин не использует его, несмотря на то, что фантастика, мистика присущи произведениям писателей-романтиков. И вдруг в повести, написанной в 1833 году, в зрелый период, писатель обращается к подобному приёму, вплетая фантастику в ткань реальности.

Объяснение:

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

1. Софіївський собор

2. Дзвіниця

3. Будинок митрополита

4. Трапезна

5. Братський корпус

6. Бурса

7. Консисторія

8. Південна в'їзна башта

9. Брама Заборовського

10. Келії

11. Меморіальний знак на честь бібліотеки XI ст.

12. Каса музею

13. Кіоск сувенірів

Пам'ятки архітектури

Інші будівлі

Маршрут екскурсії

Теги: план Софії Київської, Софія Київська план заповідника, Софіївський музей

пересказ:

Земля наших предків напрочуд багата. Це й прекрасна природа, й плодючі чорноземи, зрештою, ще й творчий потенціал нашого народу. Недарма ми, нащадки тисячоліття історії України, отримали у спадок стільки природних та рукотворних скарбів від пращурів. Один з них – це собор Софія Київська, що розташований у центрі нашої столиці.

Софія Київська або Софійський собор – це одна з найдавніших пам'яток української архітектури та монументального живопису ХІ-ХVІІІ століть. Народилася вона ще за часів існування Київської Русі, але упродовж століть зазнавала змін: як оновлень, так і руйнації. Собор як головний храм держави був свого часу духовним та політичним центром. У його стінах відбувалися найвизначніші урочистості: сходження на великокняжий престол, прийняття послів. Тут затверджували навіть політичні угоди. У соборі велося літописання, були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Зовні проста, а в середині розкішна споруда уособлює ідеал людини, як його бачили архітектори тих часів. Без зайвих оздоб та кричущих прикрас, адже людина за християнським віруванням має піклуватися передусім про внутрішню красу. Білі стіни собору приховують неймовірної складності та виняткової краси фрески й мозаїки.

Фрески зображують різноманітні біблійні сюжети, а мозаїки – найбільш шанованих постатей християнства. Особливо вражає шестиметрова мозаїка із зображенням Богоматері. Її постать міниться тисячами відтінків численних шматочків смальти, старанно дібраних працьовитою рукою майстра. Також у техніці мозаїки виконані зображення Христа та Марка Євангеліста, воїна княжої доби, який захищав віру й державу від загарбників.

Довгою і складною є історія Софії Київської, так само, як і історія нашої країни. І коли золота поверхня бань сліпуче виблискує у променях вечірнього сонця, а небесна блакить міниться у рожевому серпанкові, усвідомлюєш, який скарб перед тобою, і як важливо зберегти його для наступних поколінь.

Мозаїки та фрески Cофіївського Собору

Віртуальний тур по территорії заповідника

__

Національний