Часы, чашка, щавель, пища, чайка, , роща, встречай, угощай, прощай. раздели их на слоги, поставь знак ударения.

ответ на фото все расписала

КОНАН ДОЙЛЬ АРТУР 
      (1859-1930) 
      Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893). 
      Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. 
      Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень. 
       
      Мій улюблений герой - Шерлок Холмс 
      Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. 
      Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. 
      Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. 
      Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. 
      Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. 
      Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості. 

Рассказ Астафьева «Конь с розовой гривой» повествует об одном эпизоде из детства мальчика. Рассказ заставляет улыбнуться над проделкой главного героя и одновременно оценить замечательный урок, который преподала бабушка своему внуку.  

Маленький мальчик отправляется собирать землянику, и бабушка обещает ему за это пряничного коня с розовой гривой. Для тяжелого полуголодного времени такой подарок просто великолепен. Но мальчишка попадает под влияние своих друзей, которые съедают свои ягоды и его упрекают «в жадности» .  

Но за то, что ягоды так и не были собраны, последует суровое наказание от бабушки. И мальчишка решается на мошенничество — он набирает в туесок травы, а сверху закрывает ее ягодами. Мальчик хочет утром признаться бабушке, но не успевает. И она уезжает в город, чтобы продать там ягоды. Мальчик боится разоблачения, и после возвращения бабушки он даже не хочет идти домой.  

Но потом возвратиться все-таки приходится. Как стыдно ему слышать сердитую бабушку, которая уже рассказала всем вокруг о его мошенничестве! Мальчик просит прощения и получает от бабушки того самого пряничного коня с розовой гривой. Бабушка преподала своему внуку хороший урок и сказала: «Бери, бери, чего смотришь? Глядишь, зато еще когда обманешь бабушку… » И действительно, автор говорит: «Сколько лет с тех пор Сколько событий минуло! а я все не могу забыть бабушкиного пряника — того дивного коня с розовой гривой».