С! надо 12. художественный приём, основанный на преувеличении, называется: 1) антитеза; 2) гипербола; 3) гротеск; 4) литота. 13. поэма – это: 1) только лирическое произведение; 2) только эпическое произведение; 3) соединение лирики и эпоса. 14. князь олег в «песне о вещем олеге» а.с. пушкина кудеснику: 1) не поверил; 2) поверил; 3) поверил, но усомнился. 15. калашников убивает кирибеевича в «песне….» м.ю.лермонтова 1) из-за ревности; 2) чтобы показать свою удаль и силу перед царём и честным народом; 3) чтобы защитить честь семьи, жены, свою. 16. в «песне…» м.ю. лермонтова противники нанесли друг другу в бою: 1) два удара; 2) три удара; 3) пять ударов; 4) восемь ударов. 17. когда м.ю. лермонтов написал поэму «песнь о молодом купце калашникове…», ему было: 1) 18 лет; 2) 22 года; 3) 23 года; 4) 27 лет. 18. особым знаком отличия опричников являлось: 1) серп и волчья голова; 2) топор и волчья голова; 3) метла и собачья голова; 4) чёрная лента и голова ястреба. 19. денис григорьев – это герой одного из рассказов: 1) и.с. тургенева; 2) а.п. чехова; 3) а.с. пушкина; 4) н.а. некрасова. 20. хозяином собаки в рассказе «хамелеон» а.п. чехова оказался: 1) генерал; 2) брат генерала; 3) хрюкин; 4) прохор. 21. а.с. пушкин написал поэму «полтава» за: 1) одну неделю; 2) три недели; 3) полгода; 4) два года. часть 2 . выбери все правильные ответы. 22. а.с. пушкин является автором произведений: 1) «сорочинская ярмарка»; 2) «евгений онегин»; 3) «кусака»; 4) «выстрел»; 5) «борис годунов»; 6) «телеграмма». 23. герои произведения «тарас бульба» н.в. гоголя – это: 1) андрий; 2) остап; 3) алексий; 4) кукубенко; 5) ерёменко; 6) сергий. 24. стихотворными размерами являются: 1) аллегория; 2) аннотация; 3) анапест; 4) анафора; 5) амфибрахий; 6) дактиль. 25. москва – место рождения: 1) м.в. ломоносова; 2) ю.п. казакова; 3) а.к. толстого; 4) н.а. некрасова; 5) м.ю. лермонтова; 6) а.с. пушкина. 26. писатели, родившиеся в xix веке: 1) роберт бёрнс; 2) д.г.байрон; 3) а.п. чехов; 4) и.а. бунин; 5) м.е. салтыков-щедрин; 6) д.с. лихачёв.

Тема дисгармонії, доведеної до абсурду через втручання людини в закони розвитку суспільства, із блискучою майстерністю й талантом розкрита Михайлом Булгаковим у повісті “Собаче серце”. Ця ідея реалізується письменником в алегоричній формі: невигадливий, добродушний пес Кулька перетворюється в незначну й агресивну людиноподібну істоту. Саме цей експеримент професора Преображенський і покладений в основу повести

Професор Преображенський, літній уже людина, живе уединенно в прекрасній упорядкованій квартирі. Геніальний хірург займається прибутковими операціями по омолодженню. Але професор задумує поліпшити саму природу, він вирішує позмагатися із самим життям і створити нової людини, пересадивши собаці частина людського мозку. Для цього експерименту він вибирає вуличного пса Кульки

Вічно голодний бідолашний пес Кулька по-своєму недурна. Він оцінює побут, вдачі, характери Москви часів непу з її численними магазинами, трактирами на Мясницкой “з ошурками на підлозі, злими прикажчиками, які ненавидять собак”, “де грали на гармошці й пахнуло сосисками гаючи життя вулиці, воно робить умовиводи: “Двірники із всіх пролетарів сама мерзенна мерзота”; “Кухар попадається різний. Наприклад, - покійний Улас із Пречистенки. Скільком життя врятувало”. Побачивши Пилипа Пилиповича Преображенський, Кулька розуміє: “Він розумової праці людина...”, “цей не стане пинать ногою”.І от професор робить головну справу свого життя - унікальну операцію: він пересаджує псові Кульці гіпофіз людини від чоловіка, що померся за кілька годин до операції. Людина цей - Клим Петрович Чугункин, двадцяти восьми років, судився три рази. “Професія - гра на балалайці по трактирах. Маленького росту, погано складний. Печінка розширена (алкоголь). Причина смерті - удар ножем у серце в пивний”. У результаті сложнейшей операції з'явилася потворна, примітивна істота, що цілком успадкувало “пролетарську” сутність свого “предка”. Булгаков так описує його зовнішність: “Людина маленького росту й несимпатичної зовнішності. Волосся в нього на голові росли тверді... Чоло вражало своєю малою височиною. Майже безпосередньо над чорними ниточками брів починалася густа головна щітка”. Перші вимовлені їм слова були лайка, перше виразне слово: “буржуї”.

З появою цієї людиноподібної істоти життя професори Преображенський і мешканців його будинку стає сущим пеклом. Він улаштовує дикі погроми у квартирі, ганяється (по своїй собачій сутності) за котами, улаштовує потоп... Всі мешканці професорської квартири в повній розгубленості, про прийом пацієнтів навіть мови бути не може. “Людина у дверей мутнуватими очами поглядав на професора й курила цигарку, посипаючи манишку попелом...” Хазяїн будинку обурюється: “Недокурки на підлогу не кидати - у сотий раз Щоб я більше не чув жодного лайливого слова. У квартирі не плювати! Із Зиной усякі розмови припинити. Вона скаржиться, що ви в темряві її підстерігаєте. Дивитеся!” Кульок же говорить йому у відповідь: “Щось ви мене, папаша, боляче утесняете... Що ви мені жити не даєте?”

“Зненацька з'явилася... лабораторне” істота вимагає привласнити йому “спадкоємну” прізвище Кульок, а ім'я він собі вибирає - Поліграф Полиграфович. Ледь зробившись якоюсь подобою людини, Кульок наглеет прямо на очах. Він жадає від хазяїна квартири документ про проживання, упевнений, що в цьому йому до домком, що захищає “інтереси трудового елемента”. В особі голови домкома Швондера він відразу знаходить союзника. Саме він, Швондер, вимагає видачі документа Шарикову, затверджуючи, що документ найважливіша річ на світі: “Я не можу допустити перебування в будинку бездокументного мешканця, так ще не взятого на військовий облік міліцією. А раптом війна з імперіалістичними хижаками?” Незабаром Кульок пред'являє хазяїнові квартири “папір від Швондера”, відповідно до якої йому покладається в професорській квартирі житлова площа в 16 квадратні метрів

Швондер також постачає Шарикова “науковою” літературою, дає йому на “вивчення” переписку енгельса з Каутским. Людиноподібна істота не схвалює ні того, ні іншого автора: “А те пишуть, пишуть... Конгрес, німці якісь...” Висновок він робить один: “Треба все поділити”. Причому він навіть знає, як це зробити. “Так який отут б, - відповідає Кульок на питання Борменталя, - справа не хитре. А те що ж: один у семи кімнатах розселив

Основными чертами ее творчества можно назвать верность нравственным основам бытия, подражание классическому стилю изложения своих мыслей, тонкое чувство состояния души и психологии человека, а также осознание глобальных трагедий того времени.

Работы Анны Ахматовой, которые Вы легко можете найти в данном разделе нашего сайта, всегда смогут задеть за живое струны вашей души: не только вызвать бурю позитивных и негативных эмоций, но также и показать множество исторических аспектов ХХ века, которые так мастерски выражены с поэтических строк известной поэтессы.

Откройте для себя чудесным мир поэзии от Серебряного Века до середины века, полный прекрасных стихотворений Анны Ахматовой.