Какому эпизоду рассказа бунина соответствует настроение возникшие у вас картине художника жуковского. обоснуйте свой ответ

У житті повинна бути висока мрія !

Пояснення:У повісті йдеться про те, як один птах понад усе любив літати, причому дуже високо й швидко, за що був засуджений іншими чайками й вигнаний зі зграї. Усі, зокрема батьки Джонатана, стверджували що його заняття — це марна витрата енергії й сил. Але він настільки мріяв про польоти, що не міг від них відмовитися навіть заради близьких. «Швидкість — це міць, швидкість — це радість, швидкість — це просто краса», — так розуміє своє захоплення Джонатан. Він замислюється над тим, чому оточення не підтримує його, чому важче за все на світі — змусити птаха повірити в те, що він вільний: «Єдине, що його смутило, — це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».

Головний герой, самотній вигнанець, незважаючи ні на що, іде до своєї мрії, займається улюбленою справою, удосконалюється в ній й незабаром знаходить чайок-однодумців: «Чайки, що мешкали тут, були близькі йому по духу. Всі вони жили заради того, щоб досягати нових висот у головній справі свого життя — у польоті. Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання». Потім він виховує молоде покоління птахів, які також прагнуть бути не такими, як усі. «Він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за де таку ціну. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря й тому прожив довгий щасливий вік».

Твір безумовно алегоричний.День за днем мільйони людей живуть, як галасливі птахи: їдять, сваряться, не замислюючись, навіщо вони в цьому світі, не відчуваючи любові й не пізнавши доброти. Більшість із них готова затаврувати й знищити того, хто не такий, як вони. А чайка на ім’‎я Джонатан Лівінгстон — це образ людини, яка не злякалася конфлікту із сірою масою, не склала крильця, а пішла за мрією й зуміла досягти неймовірних висот. Автор повісті нагадує нам: у тебе все вийде, якщо точно знаєш, чого хочеш. Іти до мети боляче, важко, але треба не боятися нового! Адже нас обмежує лише те, що ми не вміємо повірити в здійсненність нашої мрії.

Після прочитання книги Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» хочеться розправити власні «крила» й звернути гори. Адже твір навчає нас не боятися бути не такими, як всі, крок за кроком, падаючи й підводячись, наполегливо прямувати до мети.

Объяснение:

Благородство против подлости (по роману а. с. пушкина "дубровский") тип: проблемно-тематический анализ произведения а. с. пушкин, всю жизнь ненавидевший несправедливость, пустоту и "дикость" дворянства, в романе "дубровский" выдвинул на первый план одного из представителей провинциального дворянства — честолюбивого, благородного повстанца, пострадавшего от своего же сословия, молодого дубровского. самодурство и деспотизм знатного барина троекурова приводит к тому, что старый барин андрей гаврилович дубровский умирает. его имение незаконно присуждается троекурову. с этого момента развивается конфликт, в душах крестьян дубровского назревает бунт. молодой владимир дубровский идеализирован пушкиным. таким он видит героя-освободителя, борца за правду и справедливость. молодой дворянин наделен чертами типичного романтического героя: умен, образован, благороден, храбр, добр, статен, красив. его отношения с крестьянами построены на преданности и доверии. протест крестьян против самодурства троекурова находит отклик в сердце дубровского. дворовыми людьми движет чувство мести за смерть андрея гавриловича дубровского, им ненавистны государственные чиновники, способные работать только на богатых, нечистых на руку местных "идолов". бунт в душе народа почти всегда "выливается в реальную борьбу. поэтому, по законам авантюрно-приключенческого жанра, народное восстание приобретает подпольный характер, неизвестная шайка благородных разбойников грабит и сжигает помещичьи усадьбы. владимир дубровский влюблен в дочь своего врага, поэтому отказывается от мести троекурову. пушкин усугубляет конфликт свадьбой маши троекуровой и пожилого князя верейского и поддержкой этого брака отцом девушки. дубровский отчаянно пытается отвоевать свою любовь, но опаздывает. маша обвенчана, дубровский ранен. последняя деталь служит сюжетным оправданием для того, чтобы война повстанцев приняла массовый характер. а. с. пушкин изобразил быт и нравы провинциального дворянства с идеализированными моральными и нравственными устоями старинного дворянства. он противопоставил честность — подлости, щедрость — жадности, любовь — ненависти, сдержанность — разгулам. в романе раскрыта паразитическая сущность чиновничества, его бесполезность, трусость и извращенность. добро и благородство, как в сказках, должно побеждать, поэтому пушкин заканчивает роман исчезновением шайки разбойников, оставляя шанс, что, когда время придет, она опять встанет на защиту угнетенных.