Ответьте на вопросы по рассказам владимира крупина: утя, женя касаткин 1) недуг 2) отношение мамы 3) отношение учитилей 4) отношение сверстников 5) отношение к герою 6)отношение к учебе 7) отношение к труду 8) отношение к маме

«Дата народження» цієї народної пісні — 16-те сторіччя. Більш-менш сучасного вигляду вона набула лише у 19-му сторіччі, хоча говорити про «сучасний» вигляд не можна, адже пісня існує у сорока варіантах, в яких по-різному розкриваються та описуються окремі деталі, через що аналіз твору стає важким ділом.

У пісні розповідається про героїчно загиблого воїна-патріота Байду, прототипом якого (хоча існують й інші варіанти) вважають засновника першої Січі Дмитра Вишневецького. Існує легенда, за якою після смерті Вишневецького турки, бажаючи отримати його силу й хоробрість, з’їли його серце. Тож недарма про цього славетного воїна складали такі героїчні пісні.

Сюжет умовно можна поділити на декілька мікротем: ринок в Цареграді; цікава пропозиція; категоричне заперечення; наказ стратити Байду; розмова з цюрою; помста.

Детальніше проаналізуємо кожний епізод.

У першій мікротемі нас знайомлять з Байдою, який постає перед нами безтурботним і вільним запорожцем. Свій час він проводить, як і інші козаки — п’є та гуляє, однак ніколи не забуває і про справу — він завжди готовий до бою. Про це нас переконує його обережне звертання до свого зброєносця (цюри), в якому він запитує, чи буде цюра вірним йому в тяжкий час.

Далі ми можемо бачити розмову Байди з турецьким султаном, який пропонує йому стати службовцем в турецькому війську, обіцяючи за це свою доньку та повну владу на рідній Україні. Проте Байда твердо й категорично відмовляється, не бажаючи зраджувати рідний народ, свою країну та віру таким підлим вчинком.

Султан, звісно, ображається на нього, більше того — він віддає наказ стратити нескоренного шляхом зачеплення за ребро на гаку — справжня мученицька смерть.

Далі події розвертаються дуже швидко і без зайвих кривавих подробиць: Байда мстить султанові та героїчно помирає, перед цим встигнувши віддати останній наказ вірному цюрові. Цюра віддає йому його лук та стрілу, якою він вбиває одразу всю царську сім’ю: жорстокого султана, його дружину та доньку.

Твір закінчується смертю головного героя, проте це не трагічний, а скоріше героїчний епілог, адже загибель у бої завжди була для козаків найвищою честю, а Байда при цьому ще зумів зберегти мужність, незламність духу та любов до свого народу і його віри, а ще — помститися за власну смерть і за всі страждання, які султан приділяв звичайним людям. Байда — людина, характер якої зовсім не відповідає її імені («байда» раніше означало «гуляка», «безтурботний», «веселий»). Людина, яка померла героєм, залишивши пам’ять про себе багатьом наступним поколінням і здобувши безсмертя, славу і честь.

Цей твір — це приклад того, що патріотизм і незламний дух повинні супроводжувати людину до самого кінця.

https://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-pisnya-pro-bajdu.html

ответ:В конце 19 века русская литература выходит на всемирную арену. Она становится популярна не только среди русских читателей, но и среди читателей зарубежья. Русская литература примечательна тем, что среди русских писателей есть большое количество особо талантливых людей. Сила, с которой развивается русская литература 19 века, огромна. За какие-то 100 лет Россия дарит всей мировой литературе такие знаменитые имена как Пушкин, Лермонтов, Гоголь, Грибоедов, Достоевский, Толстой, Тютчев, Тургенев и др. Весь мир поражен русским литературным искусством. Феномен русской литературу состоит из двух факторов: та быстрота с которой появлялись таланты и удивительные произведения разнообразие талантов, стилей, жанров Становление русской литературы стало возможным благодаря ее: глубокой идейности, любви к человеку, любви к родине, народности. Борьба за идею Идейность и прогрессивные взгляды русских писателей исходили из борьбы народа за свои свободы. Отличительной черной русской литературы всегда была демократия. Демократия, борьба народа за свободу, по сути дела являются продуктом борьбы с самодержавием и крепостным режимом. Господство самодержавия, и долгое терпение народа накопили в людях огромное количество революционной энергии. Восстания, которые происходили в это время, укрепили в народе веру в свою всеобъемлющую силу. Это прослужило толчком для дальнейшей борьбы за свободы. Само собой, эти события нашли отражение в русской литературе того времени.

Объяснение: