Порівняльна характеристика карпа та лавріна. таблицею, спільне та різне, не твором

•Різне.
Карпо - грубуватий та різкий, ніколи не змовчував батькові ще з малих літ, високий і статний, досить малослівний, суворий, жадоба власності, непокірність, рішучий, вольовий, самостійність розуму
Лаврін - ніжна, поетична натура, з роками втрачає свою людяність з меншою силою аніж інші Кайдаші, законий у Меланку він не звертає уваги на статок ії батьків і покидає працю заради того, аби піти у сусіднє село до Мелашки. Не втрачає романтичних почуттів до Мелашки.
•Спільне.
Карпо і Лаврін відчувають відповідальність за свою родину, дружину. Рішуче бажання мати щось своє і відстоювання прав на існування того, що мають.

Говорят весна красна " а не зря ли"? Решила я съездить с родителями одним прекрасным днем на дачу. Весной часто идут дожди, дует пронизывающий ветер, но в то же время все больше солнечных и теплых дней. Приехав на дачу, я была приятно удивлена. Пахло свежестью. Расцвели яблони и вишни. Их весенние цветы ( неяркие, но чудные созданья) покрывали каждую веточку. Это так красиво! Где-то вдалеке слышно пение птиц, свежая зелень под ногами. Травка вокруг яркая, зелененькая, растет, набирает силы. Светит яркое солнце. Так и хочется вдыхать этот свежий весенний воздух снова и снова, а ощущение такое, как будто невозможно надышаться. Чувствуется прилив сил, настроение поднялось. Хочется танцевать и веселиться. Весна -это прекрасное время года, когда природа просыпается ото сна!

Цікава конфігурація проблематики і суті твору. Попри суворі рамки термінів(тріумф - поразка), які лежать на протилежних кінцях загального враження від прочитаного, -  можна спробувати розділити все на чорне і біле, залишивши осторонь найбільш цікаву частину - сіру. Напівтони, відтінки, вторинні ноти, якими просякнутий весь твір. Саме ті, які надають йому неповторного аромату. Отже, тріумф : йому все ж вдалося знайти свій філософський камінь, втілити свій талант вповні, створивши ідеальний парфум. Такий, що зводить з розуму і засліплює не одну людину, а цілий натовп. І цю страшну руйнівну силу, яку Гренуй зміг вичавити і відділити із незрозумілих нам простих речей, він  сховав  в простеньку склянку з-під парфумів. Чудодійна субстанція, аромат декількох крапель якої змушують всіх навкруги обожнювати його до нестями

Це був тріумф, до якого він йшов впродовж всього свого недовгого життя.

Що ж до другої частини питання - трагедійність - вона криється в простих поняттях. Бідолашному хлопцеві не пояснили вчасно різницю між добром та злом. Між "можна" та "заборонено". Для нього відібрати у людини життя значило не більше, ніж вдихнути запах квітки. Абсолютна  відсутність розуміння цінності людського життя при абсолютному таланті відчувати це життя на ефірному, тонкому рівні

Звідси беруть коріння його злочини. Символічною є і власна смерть героя. Його вбиває те, заради чого він вбивав інших. Хоча залишається відчуття, що він так і не зрозумів до кінця, що його життєвий кодекс йшов врозріз із загальноприйнятними правилами людського життя

Підсумовуючи, все ж легше говорити про тріумф. Винятковий талант знайшов свій філософський камінь. Трагедія - якби вчасно цей талант направити в потрібному руслі, то все могло б вийти інакше. Без жертв. Хоча...