Возможны ли бессюжетные произведения? что это такое?

Нет, невозможны, произведение ни как не может быть без сюжета

Чарлі – маленький хлопчик із бідної родини, який у житті має найголовніше – мрію. Цей хлопець мріє побувати на шоколадній фабриці. Але для цього необхідно виграти квиток. Завдяки натхненній вірі та бажанню, малий Чарлі потрапляє на фабрику, а згодом і одержує головний приз.

         Любов до шоколаду Чарлі має з дитинства: «Чарлі бачив у вітринах крамничок цілі стоси величезних шоколадних плиток. Він зупинявся й дивився на них, притискаючись носом до скла і стікаючи слиною». На жаль, хлопець не міг насолоджуватись солодощами часто: «Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші...».

        Хлопчик втілює такі риси як доброта, милосердя та щирість. Саме завдяки цим рисам молодший із Бекетів здобув прихильність містера Вонки та став його наступником. Чарлі виступає антиподом інших героїв повісті, адже він тихий і ввічливий хлопчик, у якого відсутні будь-які пороки.

        Головна цінність для Чарлі – родина, що його любить. Це є найдорожчим скарбом у житті хлопчика. У творі зображені ще чотири родини, де батьки мають кошти на забезпечення своїх дітей навіть з надлишками. Проте вони розгублені у цьому світі, адже не наділені найголовнішим – батьківською любов’ю. Чарлі здатний на щиру любов, має інтерес до життя, підтримку свої близьких людей.

      Завдяки образу Чарлі, читач може усвідомити, що на першому місці у житті людини мають бути гарні стосунки всередині родини, турбота та підтримка, а вже потім всі дорогі та цінні іграшки та солодощі. Молодший із Бекетів справжня щира, життєрадісна та любляча дитина.

Объяснение:

В повести Тургенева "Бежин луг" повествование ведется от лица охотника Ивана Петровича. Ближе к ночи он, заблудившись, забрел на Бежин луг, где встречает пять деревенских мальчишек. Охотник, слушая их разговор, выделяет у каждого мальчика свои особенности и замечает их даровитось. охотник замечает Павлушу, который, стоя на коленях, варил картошки. Его внешность была неказистой: огромная голова, непричесанные волосы, бледное лицо, неуклюжее тело. Но Иван Петрович восхищается его "смелой удалью и твердой решимостью", когда он, безоружный, ночью поскакал один на волка и нисколько этим не хвастался. Уделил внимание и его одаренности: глядел Павлуша очень умно и прямо, "да и в голосе у него звучала сила". На одежду автор обратил внимание в самую последнюю очередь. Состояла она из простой рубахи и портов. Павел ведет себя спокойнее и храбрее всех: после страшной истории, рассказанной Костей, он не побоялся, а успокоил мальчиков и перевел разговор на другую тему. Сам Павел, смышленый, умный мальчик, только слушает истории о «нечисти» , рассказывает о реальных событиях, происходивших в его деревне во время солнечного затмения.