Что узнали о черноморе из песен второй и третьей поэмы а.с. пушкина "руслан и людмила"?

ответ:

горбатый карлик с длинной волшебной бородой, «полнощных обладатель гор», похитил людмилу.

объяснение:

ответ:

объяснение:

в третьей песне поэт рассказывает о визите наины к черномору, где они заключили заговор против руслана и финна.

людмила исчезла, и черномор отправил всех своих слуг на ее поиски.но в исчезновении красавицы повинна шапка-невидимка, потерянная колдуном   в покоях юной княжны.

руслан тем временем выехал на поле давней брани. вокруг валялись кости, колчаны, щиты. все говорило о большой и героической битве. после боя с рогдаем, князь   остался практически безоружным. он находит себе подходящие доспехи. на пути он встретился с огромной, как гора, но живой головой. руслан разозлил голову, и та   устроила руслану испытание.   руслан метнул копье и попал в язык. голова взмолилась о пощаде. эта голова рассказала витязю меча и поведала, что сила черномора в бороде

1. Боян, Янь, Іоанн; 3) Всеволод Святославович– Буй - тур

5) Ігорові

6) Здійснити переможний воєнний похід

4) Вже 1 травня, тобто через тиждень, князівські дружини досягли берегів Донця і були зненацька захоплені сонячним затемненням. Недобрий знак! Однак Ігор не розвернув коней, лише на два дні затримався біля річки Оскіл, де чекав на свого брата Всеволода. Після цього об'єднані дружини виступили у напрямку річки Сальниця — колись, ймовірно, притоки Сіверського Донця в районі Ізюма.

9) батьком

10) Князь Святослав

Автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович). Літописець XIV ст. вважав Данила Заточника реальною особою, насправді заточеним (звідси «Заточник»), тобто засланим на озеро Лаче. Під 1378 р. у Симеонівському літописі розповідається про якогось попа, що прийшов з Орди «з мішком зілля» і засланого на озеро Лаче, «идеже бѣ Данило Заточник». Проте деякі дослідники припускають, що Данило Заточник — вигадана особа, від імені якої анонімним автором написане суто літературне послання.

Авторський текст послання Данила Заточника не зберігся. До нас дійшло п'ять його переробок, опублікованих Н. Н. Зарубіним, найвідоміші з яких — «Слово» і «Моління» Данила Заточника. Найкраще уявлення про первісний текст дає «Слово», у якому авторський текст, на відміну від інших редакцій, не перероблений, а лише доповнений пізнішими вставками, у тому числі і з тексту «Моління»