Пишу по капитанской дочке (колонки) первая (встреча) вторая (место встречи) третья ( портрет пугачева ) четвертое ( действия пугачева )

«Он был лет сорока, росту среднего, худощав и широкоплеч. В черной бороде его показывалась проседь; живые большие глаза так и бегали. Лицо его имело выражение довольно приятное, но плутовское. Волосы были обстрижены в кружок; на нем был оборванный армяк и татарские шаровары» . Это портрет Пугачева при его первой встрече с Гриневым. А вот одеяние Пугачева как мятежника и бунтовщика: «… На нем был красивый казацкий кафтан, обшитый галунами. Высокая соболья шапка с золотыми кистями была надвинута на его сверкающие глаза» . По его одежде видно, как он богат, что он уже не тот простой дорожный, глаза не плутовские, а сверкающие, решительные, готовые ко всему.

«Пугачёв сидел в креслах на крыльце комендант- ского дома. На нем был красный казацкий кафтан, обшитый галунами. Высокая соболья шапка с золотыми кистями была надвинута на его сверкающие глаза». Я думаю, что Пугачёв в этом одеянии олицетворял смерть (красный кафтан) и страх народа. Кто не подчинится ему, того постигнет казнь беглого грешника

Впереди всех литературных приёмов для юмора необходимы преувеличение, сочетание жизненности с нереальным/необычным, но не опасным, неожиданность, предположение читателя умнее ситуации/героя, неожиданные сочетания. Примеры, лентяй, подбери сам из Гоголя (напр. "Как поссорились Иван Иваныч…"), Чехова (напр. "Канделябр"), Жванецкого (всё), анекдотов, народных песен (напр." Ты-ж мэнэ пидманула…"), спектаклей (напр." Тартюф"), бардов (напр. Высоцкий "Сегодня я с большой охотою…"), фильмов (напр." Приключения Шурика…").

Объяснение:

ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ

Текст – це головний елемент документа, який складається з логічних

елементів: вступ, доказ, закінчення. Якщо текст документа займає більше однієї

сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не

менше двох рядків тексту.

У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок

починається з другої. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша

арабськими цифрами без слова „сторінка” та розділових знаків.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки проставляються

у правому верхньому кутку, а парні – у лівому верхньому кутку аркуша.

Членування тексту на складові частини, графічне розмежування частин, а також

використання заголовків, нумерації та іншого називають рубрикацією.

Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци. Абзац – це відступ праворуч на

початку першого рядка кожної частини документа. Поділ тексту на абзаци має велике значення. Це допомагає осмислити і

підготуватися до сприйняття іншої підтеми.

Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац із трьох

чи п’яти речень. Для сприйняття краще, якщо ці речення будуть різні: найкоротші –

на початку і в кінці. Абзаци теж вимагають чергування залежно від розмірів.

Наприклад, у виробничих документах, де звертається увага на кожну операцію чи

деталь, абзаци використовуються для поділу однорідних членів речень чи сурядних

речень в окремі мікротексти. Тут доречні абзаци з одного-двох речень.

Найзручніші для сприйняття речення складаються з трьох, п’яти, семи і

найбільше – з дев’яти слів.