У житті кожної людини рано чи пізно настає момент, коли необхідно зробити певний вибір. І тут ми замислюємося — як правильно вчинити, як краще зробити? У підсумку ми приймаємо рішення, яке вважаємо правильним. Але чи завжди правильний вибір можна назвати моральним?
Кожен з нас впевнений, що приймає оптимальне рішення, яке дозволить з честю вийти з найскладнішої ситуації. Наприклад, ви спізнюєтеся до школи. Щодуху біжите на маршрутне таксі й випадково зачіпаєте літню людину. Вона падає, насилу намагається піднятися… А ви продовжуєте поспішати, на ходу кинувши слова вибачення, але не запропонувавши їй руку до З одного боку, вас можна зрозуміти — ви спізнюєтеся і це може привести до серйозних неприємностей у школі та вдома. Але чи правильно ви вчинили? Звичайно, ні!
Швидко прийнявши рішення, яке здається нам в цей момент єдино вірним, ми можемо мимоволі завдати шкоди іншим людям. Літня людина, яку ви зачепили, потихеньку підніметься. А може, й ні… Ви цього, швидше за все, не побачите, бо вже поїдете. Але ж може статися так, що людина при падінні отримала серйозний удар або навіть перелом. Мало хто знає, що у літніх людей переломи іноді не зростаються, вони залишаються інвалідами або гинуть. Як ви думаєте, чи виправданий буде ваш вчинок? Чи дійсно уникнути запізнення було важливіше здоров’я або життя іншої людини? Ні, не важливіше!
Тому завжди намагайтеся приймати рішення, які враховуватимуть не тільки ваші інтереси, а й інтереси людей, що вас оточують. Хто знає, може бути, завтра вам назустріч теж попадеться той, хто дуже поспішає, і ви опинитеся на місці тієї літньої людини, яку зачепили сьогодні…
произведение учит чувствовать вокруг себя что-то прекрасное. например, музыку, которая своей красотой может перенести человека в другую реальность. также рассказ говорит о том, что в любой ситуации нужно людям, пусть даже и незнакомым. ведь когда-то тебе это точно зачтется.
краткое содержание паустовский старый поваросновные действия рассказа происходят на окраине вены. здесь стоит ветхий домик, в котором умирает старый повар. мужчина всю свою жизнь проработал в имении одного богатого аристократа. повар понимал, что совсем скоро он отправится в мир иной. мужчина не любил священников, но понимал, что ему обязательно нужно исповедаться перед смертью. тогда он попросил свою восемнадцатилетнюю дочь выйти на улицу, и оттуда человека, который первым попадется ей на глаза. волею случаю таким человеком оказался молодой, но талантливый музыкант. позже окажется, что этим самым музыкантом был сам моцарт.
музыканту пришлось подняться в дом к умирающему. и чтобы облегчить участь старого повара, музыкант решил сыграть на клавесине. его игра была невероятно завораживающей и трогательной. она зацепила старика за самое сердце. повар был поражен этой мелодией, но она подарила ему несколько мгновение самого большого счастья.музыкант же сочинил мелодию, которая вскоре покорила весь мир своей красотой. так композитор и старый повар друг другу. один из них в самом конце своей жизни ощутил всю красоту музыки, а второй – написал мелодию, которая тронула до глубины души далеко не одного человека.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Уже более трех часов протекло с тех пор, как я присоседился к мальчикам. месяц взошел наконец; я его не тотчас заметил: так он был мал и узок. эта безлунная ночь, казалось, была всё так же великолепна, как и но уже склонились к темному краю земли многие звезды, еще недавно высоко стоявшие на небе; всё совершенно затихло кругом, как обыкновенно затихает всё только к утру: всё спало крепким, неподвижным, передрассветным сном. в воздухе уже не так сильно пахло, — в нем снова как будто разливалась недолги летние разговор мальчиков угасал вместе с собаки даже дремали; лошади, сколько я мог различить, при чуть брезжущем, слабо льющемся свете звезд, тоже лежали, понурив сладкое забытье напало на меня; оно перешло в дремоту. найдите эпитеты, гиперболы, олицетворение, метафоры и сравнение.