Составить план полонский муравьиное царство

1)Муравьиный дом
2)Ходы маленьких жителей
3)Муравьиная королева
4)Малыши муравьёв

Се́ргий Ра́донежский -игумен Радонежский, игумен земли Русской, всея Руси чудотворец (в миру Варфоломе́й; 3 мая 1314 года[Коммент. 2] или май 1322 года[Коммент. 3] — 25 сентября 1392 года) — монах Русской церкви, преподобный, основатель ряда монастырей, в том числе Свято-Троицкого монастыря под Москвой (ныне Троице-Сергиева лавра). Духовный собиратель русского народа, с которым связаны культурный идеал Святой Руси и возникновение русской духовной культуры (и русской культуры вообще)[1]. Письменного наследия не оставил, однако известны его духовные наставления, в частности, его завещание всем людям Святой Русской земли «Любовью и единением Известен также как представитель деятельного исихазма, основоположник русского старчества[1] и возобновитель монашеского общежития[⇨], которое идёт от Антония и Феодосия Печерских. С XV века почитается Русской православной церковью в лике святых как преподобный[⇨] и считается величайшим подвижником, печальником, молитвенником, небесным воеводой земли Русской. С древних времён почитался православными[3][4] и старообрядцами[5] исторической Руси как величайший подвижник Русской земли. Считается покровителем учащейся молодёжи. Почитание Сергия Радонежского, ограниченное до начала XX века почти исключительно пределами исторической Руси, после революции 1917 года распространилось далеко за её пределы, что стало заслугой послереволюционной эмиграции[6]. С 1969 года по распоряжению папы Павла VI имя преподобного Сергия включено в богослужебный календарь всей римско-католической церкви[7].

Світ О. Генрі розмаїтий і багатий. Його герої — прості люди: художники, продавщиці, дрібні службовці. У них часто немає грошей, вони живуть у бідних кварталах, але все одно приваблюють і цікавлять читачів. Чому ось уже скільки років тори письменника не втрачають своєї популярності? Спробуємо розгадати секрет О. Генрі на прикладі декількох його новел.
Молоді художниці Сью та Джонсі, які оселилися в невеликому кварталі Гриніч-Вілідж, зіткнулися з певними труднощами. Дівчата жили бідно, а восени Джонсі раптово захворіла на пневмонію. Невідомо, чим би закінчилася історія хвороби Джонсі, якби не старий Берман, котрий намалював на стіні листок плюща. Зрозумівши безвихідь становища Джонсі, він вирішив врятувати бідну дівчину, пожертвувавши своїм власним життям.
Мабуть, кожний, хто прочитав новелу О. Генрі, зрозумів, що таке справжнє співчуття й милосердя, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч, вчитися «бачити» серцем.
Герої іншої новели О. Генрі «Дари волхвів» Джим і Делла пожертвували один заради одного тим найдорожчим, що в них було. Як відомо, волхви принесли дари немовляті Ісусу Христу від щирого серця. Делла відрізала і продала волосся, щоб купити ланцюжок для годинника Джима, а Джим продав батьківський годинник, щоб купити гребінці для розкішного волосся Делли. Вони це зробили в ім'я любові. Молоді люди чисті душею, як діти. Саме так автор називає їх, захоплюючись їхнім вчинком. Джим і Делла мудрі серцем. Тому вони і є волхвами.