Стих про подругу которая меня скажем так "кинула": ""сперва ты пишешь, что любишь меня, что нет подруги лучше чем я, что никогда ты меня не забудешь, что подругою верною будешь. а потом ты все топчешь ногами , обзываясь словами, ты этим ведь больно делаешь мне, что душа моя словно горит в огне . а помнишь , ты как-то сказала, что никогда не бросишь меня, быть рядом всегда обещала, но сейчас нет рядом тебя"" ну как? ? нужны комментарии , если что-нибудь придумаете пишите, прям чтобы концовку за бабахать вам

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики у дотепній, парадоксальній, подеколи оксюморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм.

У гуморесках письменник змальовує події та персонажів чудернацько, часом саме це є основою смішного. Типовими художніми прийомами, що використовуються в гуморесці є неправильне тлумачення якогось явища, події, предмета, вживання слів і виразів жартівливого характеру, пестливих слів.

1. Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.

2. Слова тільки заважають розуміти один одного.

3. Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг. І я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.

4. Досить тільки пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на небо, де заходить сонце. Варто тільки захотіти.

5. Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.

6. Зряче одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

7. Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.

8. Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету.

9. Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а дітей дуже втомлює без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

10. Ми відповідаємо за тих, кого приручили.