Н. с. лесков. "левша" 1.почему "на каждой подковинке мастерево имя выставлено: какой мастер ту подковку делал", а имени левши там не оказалось? 2.как удалось уговорить левшу погостить в ? что произвело на него особое впечатление за границей? ( ответ на этот вопрос желательно из текста )

1) Имени левши там не оказалось,потому что он делал гвоздики для подковок.
2) Они сказали ему,что покажут все свои заводы.Особое впечатление на него произвело,то что англичане не чистят ружъя песком из красного кирпича

Юшка: в рассказе платонова «юшка» главный герой был не понят окружающими его людьми. все его толтали, кидались камнями, обижали. и никто не мог посочувствовать, никто не проявил сострадания. можно подумать, что из-за такого отношения к себе он не любил людей, но это не так. юшка был особенным человеком. в то время, когда сочувствие и сострадание должно было быть направлено в его сторону, он сам проявлял эти чувства к обижающим его людям. он думал, что так они проявляют любовь, любя его. на сочувствие и сострадание способны такие люди, как юшка, люди, которые прислушиваются к сердцу и душе. с такими качествами люди становятся намного добрее. другие же, лишенные этих качеств люди, не изменяются, а становятся только злее. таким людям тяжело в жизни. когда к ним проявляют сострадание и сочувствие, они понимают, что человек, проявивший эти чувства, прав, и от этого становится ещё больнее на душе. каждый должен обладать сочувствием и состраданием, как юшка. кусака: в рассказе "кусака" описана тема любви людей к животным, точнее к собаке. тут заметно, как изменяется характер кусаки по отношению к людям, но только тогда, когда к ней проявляют сострадание, даже если это происходит быстро. и так злобная и кусачая собака "расцвела всей своей собачьей душой", но счастье было недолгим. девочка, получив любовь и преданность кусаки, бросила ее и даже не попрощалась. я считаю, что девочка не виновата, так как девочке не разрешила мама, и она еще маленькая. вероятно, что ей тоже тяжело расставаться с собакой. это первый урок сострадания из жизни девочки. главный герой рассказа "юшка" был таким же человеком. несмотря на то что и дети, и взрослые его обижали, он не обращал на них внимания. он не озлобился на них, а просто все терпел. но он верил в чудо, которое должна была совершить его приемная дочь, которая хотела стать врачом. и юшка ей, отдавал последние деньги, во всем себе отказывал, но продолжал верить в то, что девочка его вылечит. в этом рассказе меня поразило равнодушие родителей к поступкам детей. они могли рассказать детям о сочувствии и сострадании, вместо того чтобы ничего не делать. человек живет в обществе, поэтому важно иметь сочувствие и сострадание к другим людям.

Дядько том — негр, спочатку раб сім’ї шелбі, потім раб гейлі, потім його господарем стає сент-клер, і останній — саймон легрі. головний герой роману. чесний, добросердечний, благочестивий, вразливий. реплік тома в романі не так вже й багато, проте всі вони підкреслюють, що том — глибока особистість. змінив світогляд багатьох героїв, їх ставлення до рабів. еліза — мати гаррі, проданого разом з томом. вирішує бігти разом з сином, зрештою виявляється разом з чоловіком і сином в канаді. сім’я шелбі: джордж шелбі — син подружжя шелбі, молодий господар. у дитинстві дружив з томом, вчив його грамоти. згодом знаходить вмираючого тома, ховає його і відпускає всіх своїх рабів. в силу своєї молодості, джордж імпульсивний, рвучкий, емоційний. містер шелбі — старий господар. дуже любив і цінував тома як цінного працівника, але був змушений його продати. помирає в кінці розповіді. місіс шелбі — господиня. любить сина і чоловіка, також цінувала тома і дуже не хотіла, щоб чоловік продав його. справжня леді, розумниця і красуня. сім’я сен-клер: огюстен сен-клер — господар. легковажний, але лояльний і справедливий. добре поводиться зі своїми слугами. азартний, легкий на підйом, розумний і дотепний. часом саркастичний. мав пристрасть до алкоголю, але згодом, після розмови з томом, кидає пити. огюстен рідко навідується до церкви, чим дуже незадоволена його дружина, марі. він пояснює це тим, що йому там нудно, хоча насправді він давно зневірився в бозі. купивши тома, огюстен багато що переглядає в своєму житті — кидає пити, стає більш вдумливим, стриманим. ненавидить рабство і хоче звільнити всіх своїх рабів. прислухається до думки тома, часом радиться з ним. обожнює свою дочку єву, дуже страждає, коли та помирає. гине від удару ножем. евангеліна «єва» сен-клер — єдина дочка господарів. юна, але дуже глибокодумна, розважлива дівчинка. обожнює всіх слуг, особливо меммі і тома. просить батька, щоб той звільнив їх. вихована аристократкою, єва начисто позбавлена ​​егоїзму; за словами її батька, «зло не пристане до єви». співчуття, милосердя — це все про неї, меммі називає її «янголятком». рано помирає від туберкульозу. всі сумують і по єві, від слуг до батька. марі сен-клер — господиня, дружина огюстена. егоїстична, показно-релігійна жінка, повна протилежність своєї дочки і чоловікова. істерична, безладна. іпохондрик. постійно на все скаржиться, не терпить, коли їй суперечать. піднімає руку на своїх слуг, чого не дозволяє собі огюстен і тим більше єва. після смерті чоловіка і доньки розпродає всіх слуг. офелія — ​​кузина огюстена, двоюрідна тітка єви. родом з нової ії. ненавидить рабство, але недолюблює негрів. сувора, дисциплінована жінка. все робить своїми руками, не до слуг, чим викликає здивування і недовіру на півдні. цілеспрямована, справедлива леді. але і їй не чужі співчуття, милосердя. чесна, пряма. не любить марі, обожнювала єву. огюстена любить з дитинства, хоч і вважає його легковажним і необов’язковим. огюстен подарував їй дівчинку — негритянку по імені топси. офелія виховує її, відвозить в вільні штати і там звільняє її. альфред сен-клер — рідний брат огюстена, повна йому протилежність. деспотичний, жорсткй. насмішкуватий. має сина енріка, схожого на нього самого; той зовсім не схожий на єву, але дуже її любить.