План до повісті "пригоди тома сойера"

1.знакомство з томом і його тіткою поллі 2. том і його малярні роботи 3. бій з джо гарпером і нове кохання 4. недільна школа і отримання біблії 5, ранкова проповідь і пустощі тома. 6. зустріч з гекльберрі і знайомство з беккі 7.розмолвка з беккі. 8. гра в розбійників в лісі 9. вбивство на кладовищі 10 клятва кров'ю і виття собаки. 11 муки сумління.   12 хвороба тома і розмова з беккі. 13. зграя піратів. 14. життя хлопчаків на острові. 15 таємний похід додому і неприємна новина. 16. туга за домом і буря на острові. 17. присутність на власному похороні. 18. помста беккі. 19 порція різок і план помсти. 20 хвороба тома. 21. тому- свідок у суді. 22. пошуки скарбу. 23 гекльберрі рятує вдову дуглас. 24 том і беккі в печері. 25.гібель індіанця джо. 26 гек і знахідка золотих монет. 27 любов до свободи гека і розмова з томом.

Если для лопахина вишневый сад - это просто сад, то для раневской и гаева он значит гораздо больше. они там родились и прожили большую часть своей жизни. для них сад - это воспоминания о прошлом и они не понимают, как это так можно "вырубить и сдать в аренду". тем более они еще и довольно легкомысленные (привыкли тратить деньги, не особо задумываясь) и у них чувства на разумом. они надеются, что проблема решится сама (знакомая тетка пришлет им денег, а аня выйдет замуж за кого-нибудь из богатых) .

ответ:

объяснение:

чудова книга даніеля дефо, якої зачитуються вже протягом декількох століть. оригінальна назва твору звучить, як анотація всій книзі «життя і дивовижні пригоди робінзона крузо, моряка з йорка, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів америки, біля гирла річки оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якого весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим. »: -)

страшно навіть уявити себе в подібній ситуації. мимоволі задаєшся питанням: "а я б змогла вижити? " ось герой даніеля дефо зміг.

я думаю, що по-перше, робінзон зміг вижити на острові завдяки своїм знанням, умінням, досвідом, накопиченим в тому житті, що передувала корабельної аварії. завдяки їм він зміг використовувати всі ресурси, наявні на острові і вилучені з корабля, для створення більш комфортних умов існування в дикій природі.

по-друге, завдяки своєму стійкому характеру, який дозволив робінзону крузо в такій важкій ситуації не втратити самовладання, не піддатися паніці, не впасти у відчай, в депресію, а шукати, боротися, виживати на цьому злощасному острові.

по-третє, постійна праця, який не давав йому знову ж відволіктися на сумні думи. робінзон суворий по відношенню до себе, не дає собі ні хвилини послаблення. він будує будинок, розводить кіз, ходить на полювання, , обробляє землю, садить ячмінь, шиє собі одяг, взуття, ліпить посуд,

по-четверте, віра в краще, в бога, в якого до подорожі герой не вірив, бажання жити і надія на якнайшвидше повернення додому.

і знову в голові це питання: "змогла б я так? " напевно, про це точно не дізнаєшся, поки не спробуєш. а пробувати чомусь не хочеться!