Заполни таблицу характеризуя героев произведения в.в.голявкина. герой рассказа- отношение к герою произведения- чувства, которые испытывал герой- вывод, который можно сделать-

Чуства, котрые испутал герой-которые можно сделать- вывод наверно так

 Так, М. Л. Семанова в книге «Чехов в школе» обращает внимание на «самостоятельность Чехова-юмориста, оригинальность его творческого метода», считает необходимым вместе с учащимися «исследовать особенности конструкции рассказа «Хамелеон осознать позицию автора и скрытые им в подтексте намеки, понять, что рассказ заставляет не только «смеяться, но и задуматься, как меняют свое мнение Очумеловы». Незначительное событие  и серьезный тон обсуждения создают комедийную основу рассказа. М. Л. Семанова советует подробно рассмотреть скрытые в подтексте детали (за полицейским надзирателем, у которого в руках «узелок», городовой несет решето с конфискованным крыжовником. Что это значит? Очередная дань? «Очумелов продолжает путь по базарной площади».  реплики от автора и то, что автор почти устранен, его замечания нейтральны, но показанные им шесть превращений Очумелова создают впечатление, что деспотизм и рабство — два конца одной и той же цепи. В самом деле, Хрюкин холопски льстив, но сам невежествен, корыстолюбив, жесток и деспотичен. Не менее подвижна и толпа — понаблюдать за ее поведением — значит проанализировать важные стороны чеховского текста: толпа сначала безучастна к судьбе пострадавшего, затем обыватели смелеют, «подливают масла в огонь», потом «толпа хохочет над ним»2.

В рекомендациях Л. В. Тодорова мы найдем советы подойти к изучению этой темы с пониманием многогранного и целостного представления о писателе, а уроки начать с обрисовки эпохи безвременья. Л. В. Тодоров советует учителю рассказать школьникам о том, как любил Чехов сказки Щедрина, с каким уважением относился к его творчеству, насколько сближается беспощадное обличение пороков общества и людей в творчестве Щедрина и Чехова при многих отличительных чертах каждого из них.

В классном обсуждении прочитанного выясняются впечатления ребят, проводится словарная работа: осмысливаются название рассказа, «говорящие» фамилии, речь героев, а также шесть контрастных превращений, хамелеонство в речи героев. Чем страшно и опасно раболепие, лицемерие, хамелеонство?

Вслушаемся в интонации и характер речи героев рассказа:

Очумелов                                                                                  Хрюкин
Я этого так не оставлю.                                                               Я человек, который работающий.
Я покажу вам, как собак распускать ...                                        Пущай мне заплатят.

Я ему покажу кузькину мать ...

Почему так назван рассказ? О чем говорят фамилии действующих лиц? Какое впечатление произвел на вас рассказ? Какие чувства вызывает рассказ ? Проследите за тем, как движется надзиратель Очумелов, и подумайте, что хочет показать этим автор.

Чтение по ролям, художественные пересказы фрагментов рассказа «Хамелеон», характеристика героев, обсуждение сущности хамелеонства как социального явления, подготовка киносценария — вся эта работа над рассказом позволит глубже понять юмор и сатиру чеховского рассказа, тревогу автора за те общественные явления, которые обнажены в этом и в других произведениях писателя.

Самостоятельно знакомятся ребята с рассказом «Злоумышленник», размышляют над его содержанием. Виноват ли Денис в своем проступке? Какую тему поднимает автор своим рассказом? Нравится ли рассказ и его герои? Основан ли он на реальности, или это сущая выдумка автора? Читали ли вы рассказ «Тоска»? О чем он? Современны ли темы рассказов Чехова? Насколько важны рассказы Чехова сегодня? Прочитайте рассказы «Тоска», «Размазня».

Рассмотрим иллюстрации к произведениям Чехова. Какие художники чаще всего обращаются к произведениям этого автора? Так ли вы представляли себе эти эпизоды, героев?

Какие пьесы, инсценировки по чеховским произведениям, фильмы вам известны?

На уроках развития речи можно провести конкурсы на лучшее чтение чеховских произведений, лучшие ответы на вопросы, словарную работу, отзывы на прослушанное актерское чтение, на пьесы, спектакли, фильмы.

Семиклассники расскажут о творческой манере, об особенностях работы писателя. Учитель дополнит ответы ребят. З. Паперный пишет, что «для Льва Толстого держать корректуру значит обогащать ее новыми деталями, ответвлениями образной мысли. Его корректура так разрасталась, что порой приводила издателей в отчаяние — хоть набирай заново. У Чехова — иной принцип. Для него — «искусство писать — искусство вычеркивать». В одном из писем он сообщает сестре: «Получил подушку с кружевами. Кружева отпорол». Кажется, что Чехов-писатель освобождает фразу от излишних узоров, хитросплетений, отпарывает всякие словесные «кружева». Для нас с вами оборот «три года тому назад» звучит естественно, а Чехова коробит необязательное слово «тому» — и оно отбрасывается». Мы привели здесь слова З. Паперного, потому что они наглядно и ярко показывают разницу в подходе к тексту у каждого из авторов. Подобный пример интересен еще и тем, что он легко запоминается.

Поль Верлен народився в місті Мец у сім’ї військового інженера. Дев’ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із дипломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридичний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила. У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.

Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»

3. Слово вчителя

Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.

Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними

були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.

Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.

Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.

У 1896 році поета не стало.

На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).

4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

5. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?

♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

6. Слово вчителя

Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання

в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).

7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

8. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Який настрій навіює ця поезія?

♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?

♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?

9. Слово вчителя

За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-

терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки

та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:

«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.