Сделайте цитатный план по "детство" льва толстого

Багато чудових озер в краю Поліському . Широко і привільно розкинулися води Світязя , чудо-намисто України. Срібло ж Світязьких вод має свою неповторну красу, свою таємницю. У чому ж вона, ця таємниця? .. Мовчить Світязь. Тихо думає думу свою. Птах не в такі хвилини крилом над кришталевою чашею озера. Місячний блиск не розсиплеться по воді перлинами своїми, сполоханий легкими брижами.

У такі хвилини тиші, вони зазвичай бувають у заході сонця літа , озеро може повідати багато чого кожному, хто володіє чарівним даром бачити, відкривати таємниці. На потемнілій завісі неба меркнуть і розпливаються вершини дерев. Одна за одною запалюються зірки. Тихо все. Тільки у самого берега трохи плес котить  необережна риба. Вдивіться тепер пильніше в непроникну глибину.

Що це за швидкі тіні, наче виткані з місячного світла, майнули там на мить і зникли? Чий таємничий шепіт пролунав у тиші , або тільки почулося це?  У напівтемряві бачиш прекрасну дивнооку Світязянку. Ось відчинилися підводні надра, зметнувся у вись сполоханий бродяга-вітер і, втікаючи в в гілках могутніх дубів та ясенів, і на поверхню спливає вона. Простягаючи вблаганні руки до берега, плаче, шукає свого коханого, але не відповідає він, видно, склав свою голову в тяжкім бою.

І ще розповідає легенда... Стояло на цьому місці місто, прекрасне, як мрія. Але одного разу напали цю землю чужинці. І старий, і молодий, оперезавшись мечем, пішли битися, залишилися в місті лише беззахисні дочки і дружини. Вже тріщать ковані міддю ворота, вже горді Світязянки готуються померти в полум’ї, щоб не схилитися перед ворогом. І тут сталося диво. Розверзлася земля і поглинула місто, не віддала його ворогу на наругу. На місці міста розлилося озеро небаченої краси, а на його прозорій поверхні з'явилися «цар-квіти» - таких більше немає ніде.

Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або до каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі до . Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.

Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.

З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. Та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше.