Твір на 1.5 сторінки на тему: " кохання оспівую" (за трагедією вільяма шекспіра "ромео і джульєтта")

Кохати вміє не кожен. Ми можемо ненавидіти, можемо захоплюватися, поважати, але всі знають, що найвище почуття у світі - це кохання. Роемо і Джульєтта справді кохали одне одного і їхньому щастю не було меж. Та жорсткий світ вирішив знищити їхнє щастя. Вони втратили своє почуття аж до останнього подиху. Невже, загинувши вони програли? Зовсім ні, сила їхніх почутів не згасала, а навпаки стала ще сильнішою, стала символом і примиренням для всіх. Світ жорстокий, та в деякій мірі є царством зла. Хіба могли закохані не зутріти тут опору? Кажуть, що кохання приходить з небес, а неземне ніколи не вписується в рамки світу. Той, хто оспівує кохання розкриває його таємницю: саме такі світлі почуття роблять людей кращими, вчать прощати, вчать вірності та жертовності. Як же сильно треба коати одне одного, щоб не задумуючись позбавити себе життя. Вони обидва знали, що життя в самотності гірше за смерть, тому й кохали по-справжньому, кохали до божевілля. Історія Ромео і Джульєтти є вічною, бо в ній оспіване найбільш вічне та найбільш божественне почуття - кохання. Я захоплюсь цим твором і перечитуватиму його не раз. Навіть якщо усе завешилось трагічно, але  кохання не загинуло. Це головне.

Рассказ "срезал" Шукшина раскрывает всю глубину женской души. В жарком споре тяжело определить, кто оказался прав, каждая из девушек права по-своему.
Тамара Павловна более симпатична читателю своей свободной жизненной позицией, которая например созвучна с героем повести Евгений Онегин Пушкина. Это человек, который делает, что хочет и она по-своему права.
Автор хочет нам показать, что все же Маша действительно имеет правильную точку зрения. Читатель понимает, что христианская мораль опять оказывается выше судьбы обычных людей.
Этот рассказ очень интересный и заставляет нас думать.

Рассказ "Срезал" Шукшин о его любимых деревенских жителях,которые хотят жить ярко,сочно,выделяясь из толпы.Смелые,идущие напролом и очень упрямые сельчане не любят городских,что у них больше возможностей в жизни.Глеб Капустин,главный герой рассказа,он ненавидит всех,кто смог выбиться в люди,уехать из села и добиться успеха в городе.Он очень хочет выделиться,показать своё превосходство,так как сам неудачник и никчёмный ,злой человек.Глеб горит жаждой унизить,"посадить в лужу",опозорить -"срезать" всех выбившихся в люди и добившихся успеха.В этом и заключается смысл названия рассказа.