А.павлов бессоновский ", мамочка" напишите анализ, , 34б

В данном мне стихотворении главной проблемой ставится роль матери в жизни человека.
  Она, бесспорно, является актуальной, ведь для любого человека мать всегда была, есть и будет самым близким, родным и дорогим человеком. Поэт, написавший произведение, говоря о матерях, отзывается о них очень тепло.
  Поэт убежден, что материнство - это жизнетворчество, это миссия, от рождения данная женщине, и он ставит мать превыше всего, не смешивая её с остальными людьми и отдавая ей особое, почетное место в нашей в жизни.
  Позиция автора по этому вопросу показывает его отношение ко всем матерям мира: он считает их "идеалом", испытывает к ним уважение и видит в них гармонию природы и общества.
  Я, конечно, согласна с автором. Мама, бесспорно, всегда являлась самой любимой, красивой, милой и ласковой женщиной для любого человека, и каждый относится к ней с огромным уважением и почетом, с неисчерпаемым чувством благодарности и любви за данную ею жизнь и за все, что в этой жизни есть.
  Автор в своем произведении " мамочка" начинает со слов благодарности маме, за все: за жизнь, за тепло, за уют, за понимание, поддержку и вечную любовь. Свое произведение поэт полностью посвящает матерям и в каждом слове хочет сказать искреннее " " за то, что было и за то, что есть.
 Неслучайно А. Павлов написал стихотворение, посвященное матери.. Мать - самый главный человек в жизни каждого. Материнскую заботу не заменить ничем. Она учит, воспитывает в нас доброту, желание умение ценить жизнь.

Объяснение:

Ему отвели над кухней каморку; он устроил ее себе сам, по своему вкусу, соорудил в ней кровать из дубовых досок на четырех чурбанах – истинно богатырскую кровать; сто пудов можно было положить на нее – не погнулась бы; под кроватью находился дюжий сундук; в уголку стоял столик такого же крепкого свойства, а возле столика – стул на трех ножках, да такой прочный и приземистый, что сам Герасим бывало поднимет его, уронит и ухмыльнется. Каморка запиралась на замок, напоминавший своим видом калач, только черный; ключ от этого замка Герасим всегда носил с собой на пояске. Он не любил, чтобы к нему ходили...

Канадський письменник Е. Сетон-Томпсон був великим знавцем природи. Він одним з перших в літературі правдиво зобразив життя тварин.

Відомо, що в Е. Сетон-Томпсона досить своєрідний підхід до зображення вовків. Приклад цього - розповідь «Лобо».

Як відомо з твору, Лобо - це Великий вовк, який був ватажком зграї. Його вважали наймудрішим в зграї, тому що він був розумним вовком, який «відчував» все пастки і капкани і вмів їх обходити. Його сила і розум викликали повагу навіть у мисливців.

Але одного разу хитрий і мудрий Лобо промахнувся. І сталося це тоді, коли його кохана, красива, горда і сильна біла вовчиця Бланка, потрапила в капкан. Лобо всіляко намагався її врятувати. Він не думав про себе. І врятувати Бланке не пощастило. Лобо схопили мисливці. «Він втратив і силу, і волю, і подругу». Серце вовка не витримало: він помер.

В оповіданні автор показує вовків такими, якими вони є насправді, їх хижість, ворожість і одночасно природну силу, хитрість, відданість. Лобо вчить людей цінувати життя, яка має сенс лише тоді, коли освітлене любов'ю до іншого.

Е. Сетон-Томпсон закликає вчитися у природи мужності і боротьби за життя, самопожертви, сили духу. А ще - благородства і рицарства. У своїй розповіді «Вовки» письменник так пише про лицарство вовка: «Лицарство в найпростішому розумінні цього слова можна визначити так: увага, яку проявляє людина до жінки як представниці слабкої статі. В такому розумінні лицарство серед вовків є досить поширеним явищем». Лобо дійсно показав лицарське ставлення до вовчиці Бланки та вірність в любові.

У Сетон-Томпсона багато творів про Тварин, яких він дуже любить. Можливо, тому, що в світі тварин всі чесніше, справедливіше. Там немає лицемірства, підкупу, зради, зла. Там якщо борються - то виживають, якщо люблять - то назавжди.

Було б чудово, якби люди теж завжди були до кінця чесними і справедливими. Можливо, ми коли-небудь зможемо опанувати цю науку за до кращої вчительки - Природи.