"смелость и находчивость детей" (по "приключениям тома сойера" сочинение,

В романе Марка Твена «Приключения Тома Сойера» рассказывается о жизни мальчика-сироты, которого взяла на воспитание добрая тетушка Полли. 

Юный Том — смел и находчив. Он не боится гнева и наказаний справедливой тети и готов вступить в драку с более сильным противником. Храбрый командир, он решительно ведет свою уличную армию в очередное сражение. 

Даже дохлую крысу на веревочке, от которой верещали бы все девчонки в округе, Том считает драгоценным сокровищем. Не откажешь ему также в хитрости и изобретательности. 

В-выходной день тетушка заставила Тома красить забор, но он сумел не только переложить это дело на своих приятелей, но и получить с них плату за возможность поработать кистью. 

Том терпеть не может обыденности, наставлений и правил. 

Взрослые считают его бездельником и задирой, но это не так. 

Конечно, «Том не был примерным мальчиком, каким мог бы гордиться весь город». И все же он был на такие глубокие чувства, как любовь, сострадание, отзывчивость, самоотверженность. 

Мне кажется, что Том просто был обыкновенным мальчишкой, и ему куда интереснее было искупаться в реке или научиться по-новому свистеть, чем ходить в школу или выполнять нудную домашнюю работу. 

Объяснение:

З одного боку здається, що Дж. Олдрідж піддає героїв смертельній небезпеці аби зацікавити читача, щоб при читанні твору серце завмирало, для того, щоб читач відчув неймовірне хвилювання за подальшу долю головних героїв. А з іншого боку, аби розкрити характери головних героїв, як вони вчинять в цей момент і як це розкриє ту чи іншу якість героїв. Останній дюйм, коли Деві вдалося посадити літак, автор нам показує наші можливості, якби не це, малий ніколи б не дізнався про свої справжні можливості. Тобто можна стверджувати, що небезпека розкриває нам героїв з різних сторін, мені здається, що цей сосіб автор використав саме для виявлення, показання людських можливостей. Якщо хочеш, то й гори звернеш!

I. "Євгеній Онєгін" Пушкіна — роман, який мав найбільш сильний вплив на долю всієї російської літератури.

II. Тетяна — улюблена героїня О. С. Пушкіна.

1. Чарівний образ російської дівчини (відсутність будь-якої ідеалізації автором образу Тетяни — не красуня, із сільським ім'ям — і водночас глибока симпатія до своєї героїні: "Простите мне: я так люблю Татьяну милую мою!")

2. Життя Тетяни у сільському маєтку батьків (виросла в сім'ї тихою, боязкою дівчинкою, яка не любить гратися з подругами, здебільшого заглиблена в себе, у свої переживання; любов до природи, звичаїв народу; пристрасть до книжок: "Ей рано нравились романы, они ей заменяли все!.."; байдужість до інтересів сільських сусідів, звичка жити в уявному світі романів, "ніжна мрійниця").

3. Кохання Тетяни (кохання до Онєгіна, так разючо несхожого на інших знайомих молодих людей; лист до Онєгіна — палке щиросердне освідчення в коханні; прагнення краще зрозуміти людину, яку покохала — відвідування маєтку Онєгіна, читання його книжок).

4. Тетяна — світська дама у Петербурзі (зміна Тетяни зовнішня, а не душевна; ставлення усіх до неї з глибокою повагою; суворе виконання своїх обов'язків дружини і господині дома; образа на Онєгіна за його любовні переслідування; тверде рішення бути вірною дружиною своєму чоловікові).

5. Жінка з дивною душею — "вірний ідеал" поета (висока, щира шляхетність; сильно розвинуте почуття обов'язку; щирість почуття; вірність).

III. Моє ставлення до Тетяни