Написати твір про , , мої враження від прочитаної книги''

У місті Стокгольмі, на найзвичайнісінькій вулиці, у найзвичайнісінькому будинку мешкає найзвичайнісінька шведська сім’я”. Так починається розповідь про найзвичайнісінького Малюка, якого, що теж цілком звичайно, не розуміють дорослі, занурені у свої турботи та справи. Яскраве дитяче життя, з витівками та фантазіями, не вписується у зручні для дорослих рамки.

Але як зрозуміти Малюкові, що предмет його найзаповітнішої мрії — собака — вносить у квартиру перш за все безладдя, що вибух іграшкової машини спричиняє клопіт та знищує дорогу іграшку, що старші сестра і брат мають власні справи на вечір, а дядю наявність маленького хлопчика з його запитаннями просто дратує. Єдине, що він твердо збагнув, так це розуміння того, що одними покараннями нічого не зробиш, навпаки, можна виховати крадія й брехуна, як Філле.

Малюк вигадує свій неповторний світ, де живе його незвичайний веселий друг — Карлсон, що мешкає на даху. Дорослий за віком, він поводить себе, мов хлопчисько-бешкетник.

У книзі чудової шведської письменниці Астрид Ліндгрен багато веселих і кумедних пригод. Герої грають у привиди, приборкують ненависну домомучительницю фрекен Бок, викривають бандитів.

Але не тільки пустощі спадають на думку Малюкові, коли він спілкується з Карлсоном. Малюк, як у дзеркалі, бачить свої власні недоліки і розуміє, що так поводитись не можна.

Книга А. Ліндгрен відкриває для дітей і дорослих чудовий неповторний світ дитинства і вчить ставитися до нього уважно та дбайливо. Недарма ж авторку нагороджено вищою нагородою казкарів — премією Ганса Крістіана Андерсена.

На протяжении всего своего творчества Чехов изучал внутренний мир человека, движения его души. Но все это скрыто от глаз наблюдателя, поэтому он обращает внимание на всякие мелочи. В чеховских рассказах нет случайных деталей, здесь все значимо. Буквально одна фраза может сказать о человеке все. Например, маленький юмористический рассказ «Смерть чиновника». Главный герой этого рассказа - чиновник Червяков - многими своими чертами напоминает нам Акакия Акакиевича Башмачкина из «Шинели» Гоголя. В театре, случайно чихнув, чиновник обрызгал лысину генерала Бризжалова. Это обстоятельство так поразило Червякова, что он постоянно ходит и извиняется перед генералом.

Дубровский и тротуаров встретились на службе после чего Троекуров стал богатым и властным а Дубровский был обычным крестьянином.После они встретились и говорили о жизни и о том как довно не виделись троекуров ждал Дубровсклго в гости и на ужин.Но как-то псарь неудачно пошутил о жизни собак которые лучше живут и Дубровский ушел никто и не заметил.А потом троекуров заметил пропажу Дубровсклго и приказал вернуть его но Дубровский отказался и сказал пусть псарь сам лично извиниться и не вернется в поместье троекуров.Кирилла обходился и решил мстить и забрал дом Дубровсклго у него не видержало сердце и он умер .Сначало троекуров жалел но потом стал зларадствовать над победой.

а героям автор относиться положительно но в развитие сюжета он показывает настоящих героев мне они понравились как по характеру так и по описанию.