Прочитайте, напишите диалог тома и гека, передавая чувство страха и мальчишеское бахвальство

Гек как ты думаешь духи не розсердятся -сказал Том тихо
Гек во твет :
Не знаю!А страшно тут . Правда?- с страхом сказал гек
Ага1 -тихо сказал Том
Мальчики эли дыша пристали один к одному
тихие голоса  слышались с другова конца кладбище
Сматри ! Глянь туда1-прашепотел Том -Что  это7
Это чёртов огонь-сказал Гек . ой том страшно - тихим тихим голосом сказал Гек 
в темноте проявлялись силуеты

Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Керелівка. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва, оселився в будинку. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Звільнено з заслання у 1857 р. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchenko-taras/2346-taras-shevchenko-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Объяснение:

Книга в счастье украшает, а в несчастье утешает

Без книги, как без солнца, и днем темны оконца

Книга – твой друг, без нее как без рук

Книга мала, а ума придала

С книгой поведешься – ума наберешься

Будешь книги читать-будешь все знать

Библиотеку не посещаешь – много знаний потеряешь

Хорошие книги читай – о жизни побольше узнай

Черные буквы красные дни приносят

Неграмотный — как слепой, а книга глаза открывает

Хорошую книгу читать не в тягость, а в радость

В книге ищи не буквы, а мысли

Книга подобна воде: дорогу пробьет везде

Книга в труде, выручит в беде

Книга учит жить , книгой надо дорожить

Книги читать – не дурака валять, а ум и сердце развивать

Сказанное слово — было да нет, а написанное живёт век

Кто много читает, тот много знает

Из глубины моря достают жемчуг, из глубины книг черпают знания

Известно, что любовь к книгам – любовь к мудрости

Книга – ключ к знанию

Книга книгой, да и своим умом двигай

Не все читай, иное и откладывай

Книгу читай, а умом смекай

Наука книги еще не полна без науки жизни

Не всякий, кто читает, в чтении силу знает

Глядит в книгу — видит фигу

Книга без ума – пуста

Недочитанная книга — не пройденный до конца путь

Нет умного соседа – с книгой беседуй

Не тот грамотен, кто читать умеет, а тот, кто слушает да разумеет

Не смотри, кто написал, смотри, что написано

Нужно уметь читать между строк

Иной глазами по книжке водит, а разум у него стороной ходит

Книга в два листа, а середка пуста

В книгу вошли не все слова, в словах сказаны не все мысли

Если книг читать не будешь, скоро грамоту забудешь

Книга для ума, что теплый дождь для всходов

Книги не говорят, а правду сказывают

Книги читать — скуки не знать

С книгою жить – век не тужить

Книги читать — не в ладушки играть

Книги читай, а дела не забывай

Не красна книга письмом, а красна умом

Монастырь без книг — замок без оружия

Ум без книги, что птица без крыльев

Хлеб питает тело, а книга питает разум

Дом без книги – день без солнца

Кто знает аз да буки, тому и книги в руки

Одна книга тысячу людей учит

Чтение — лучшее учение!

Напрасный труд удить без крючка и учиться без книги

Испокон века книга растит человека

Кому книга-развлечение, а кому-учение

Много прочёл, да мало учёл

Худая грамота, человеку пагубна

Иная книга ума прибавит, иная и последний отшибет

Одна книга обогащает, а другая — с пути совращает

Не на пользу книги читать, коли только вершки в них хватать

Книга книге рознь: одна учит, другая мучит

Книгу читаешь, как на крыльях летаешь

Книга — маленькое окошко, через него весь мир видно

Книга не самолёт, а за тридевять земель унесёт

Книги не любят, когда их чтут, а любят, когда их читают

Ленивому Микишке все не до книжки

Книга — лучший подарок

Хорошая книга ярче звездочки светит

Книга не мед, а всякий берет

Книга не пряник, а к себе манит

Читай, книгочей, не жалей очей

Умнее книги не скажешь