Очём рассказ н. в. гоголя "тарас бульба"? кратко ( 2-3 предложения )

Этот рассказ прежде всего о верности своей Родине. Тарас Бульба отправился вместе со своими сыновьями на Запорожскую Сечь, а затем и на сражения. Младший сын - Андрий, влюбляется в дочку польского воеводы и переходит на сторону врага. В результате схватки Тарас убивает своего сына.

Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною.  новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей.  наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду.  у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть.  постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом.  талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду.  проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".

ответ: Проблема счастья, действительно, заявлена в поэме. Но там ведь его ещё и расширяют, спрашивая про веселье и про волю. Да, это важные части счастья.

Всем героям трудно в поэме. Особенно тяжело с волей. Например, священник (в достатке он и в уважении), но вот в дальней деревне кто-то умирает – нужно ехать туда по бездорожью. Какая тут воля?

И у женщины, даже если она и радуется за всех своих детей, то постоянно одно дело – второе. Одному ребенку нужно еды, другому – новые лапти. В общем, нет покоя женщине.

Понятно, что поэт подсказывает, что счастье не в привычном покое и воле, а в спокойствии, что ты делаешь верное и хорошее дело, ради которого даже готов отдать свою свободу. Не быть эгоистом…  Работать на благо народа, того самого народного счастья.

Вот только, что это? До отмены крепостного права всё говорили, что в нём и проблема. Призывали отменить рабство. И вот, что получилось после отмены! Все несчастны: и мужики, и господа.

Наверное, несчастье в принуждении. Вот если бы мужики служили господам только потому, что они их любят и уважают, хотят а не потому, что у них паспорта нету. И господа должны заботиться о своих подчиненных искренне и с любовью. Вот тогда гармония будет! Но это, наверное, учителя и священники могли бы только объяснить всем.  

А «счастливый» герой – революционер, чего он добьется в итоге? Мы проходили по истории. И про революцию, и про гражданскую войну… Сколько несчастий было! Где же то счастье народное? Опять не в том.

И ещё счастливы в поэме, по-моему, сами ходоки. Они, понятно, так не считают. У них, вообще, счастье ассоциируется с достатком. А сами-то погорельцы и босяки из деревень с «говорящими» названиями. И тут у них появилась цель! И ещё появилась волшебная скатерть от птицы. Никакого быта – не готовить, не стирать… И они знакомятся с разными людьми, видят разные пейзажи. И они сами между собой подружились, хотя сначала готовы были подраться! Это тоже счастье, хотя они этого и не поняли ещё. А вот вернуться в свои бедные деревни, будут всем рассказывать, будут вспоминать это большое приключение… И поймут, как были счастливы

Источник: Сочинение Проблема народного счастья в поэме Кому на руси жить хорошо Некрасова