Нужно написать 《твір -мініатюру, дискусія на тему " сім'я кайдашів у сучасному світі"》

Соціально-побутова повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" — один із кращих творів української літератури. У ній письменник гостро висміяв усе те огидне, що було породжено соціальною дійсністю пореформеної доби: обмеженість, егоїзм, жадобу до власності. Письменник стверджує, що приватновласницька психологія членів Кайдашевої родини призводить до повсякчасних сварок і чвар. Г. Нечуй-Левицький так правдиво і реалістично зумів зобразити зло від індивідуалізму у середовищі приватних власників, їх егоїстичну обмеженість, що всім стало ясно, що потреба перебудови суспільного ладу стала гострою і неминучою. Довів, що доки існуватиме приватна власність на землю і природні багатства, доти існуватиме ворожнеча між людьми.Минуло багато років від дня створення повісті. Минуло вже навіть понад століття. Змінювалися й суспільно-політичні формації. На зміну феодальному устрою прийшов капіталістичний, потім соціалістичний, який теж у свою чергу був змінений. Змінювалися не тільки суспільно-політичні формації, але й психологія людей. Проте егоїзм та індивідуалізм, жадоба до наживи і жорстокість завжди засуджувались. Але, на жаль, виявилися настільки стійкими, живучими, що існують і зараз. І у нашому житті живуть кайдашеві звички.Кайдаші мали своїх прототипів — сім'ю Мазурів із села Семигори, яка "прославилася" постійними бійками та колотнечею. Сім'я Кайдашів внаслідок боротьби і сутичок за власність стають дріб'язковими, жалюгідними, жорстокими. Власне кажучи, ми бачимо розпад колишньої патріархальної родини.
Голова сім'ї — Омелько Кайдаш — добрий майстер-стельмах, працьовита й набожна людина — спивається. Мати — Маруся Кайдашиха, яка навчилася погорди у панів, знущається зі своїх невісток, а ті, у свою чергу, зневажають її, а Мотря — старша невістка — навіть виколює свекрусі око. Сини Кайдашів — Карпо й Лаврін теж зневажають батьків, а Карпо дозволяє собі кричати на батька, женеться за матір'ю з дрючком селом. А причиною усьому, як завжди, стає брак грошей. Але їх, здається, ніколи і ні в кого не буває забагато. Та річ в іншому: люди, основним інтересом яких стало тільки те, хто у кого скільки забрав землі, не здатні на високі помисли. Не вміють вони по-справжньому ні любити, ні прощати, не спроможні вони сподіватися й вірити.А що, коли ми уважніше придивимося до себе, до сучасних людей, які оточують нас? Чи не побачимо ми в деяких з них теперішніх Кайдашів? І, на жаль, можемо констатувати: так, вони є. Не одного чоловіка в наш час згубила пристрасть до горілки — на що "хворів" старий Кайдаш. Скільки внаслідок цього розпалося сімей, скільки злочинів скоєно людьми у нетверезому стані? Скільки прекрасних фахівців, майстрів своєї справи назавжди втратили можливість реалізувати себе, стати корисними для суспільства?А грубість, черствість, неповага до батьків теж дуже поширена "хвороба" і часто трапляється у нашому житті. Самотня старість, передчасна смерть батьків на совісті сучасних молодих Кайдашенків. А щодо лайки, грубості, обмеженості, безкультур'я, то таких випадків у наш час і не перелічити.Але ніде правди діти: не завжди є ідеальними і батьки, які інколи зовсім не хочуть зрозуміти своїх дітей, не рахуються з їхньою думкою, не можуть зрозуміти, що діти вже виросли і прагнуть самостійності та поваги, як і будь-яка особистість. Через це і виникають сварки і непорозуміння у сучасних родинах. Інколи конфлікти на побутовому ґрунті спричиняють злочини.Отже, повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" має непересічне значення: вона примушує людей замислитися над своїм життям, допомагає очистити наші душі від скверни, егоїзму та жадоби, зрозуміти, що наші сварки і бійки смішні, бо найдорожче у сім'ї — це мир, злагода і спокій.

Однажды, я гулял(а) по лесу. Вид был изумительный! Все было покрыто зеленью, травой, цветами, в некоторых местах росли грибы, пели птицы, летали бабочки. Я провел(а) весь день в лесу, но пришло время возвращаться домой в деревню к бабушке, которая находилась недалеко от леса. Все лето я провел(а) у бабушки, постоянно ходя в лес, чтобы полюбоваться на вид и собрать лесные ягоды и грибы. Но вот лето уже подходило к концу, и мне надо было возвращаться домой, хотя мне совсем не хотелось. Я решил(а) приехать в следующем году, но никак не получалось. В конце концов я приехал(а) погостить к бабушке спустя 3 года. Первым делом, я конечно же пошел(а) в лес. То что я увидел(а) потрясло меня! Очень много мусора валялось на траве, воздух был совершенно грязным, птицы уже не пели. Оказалось, что люди с каждым годом все больше и больше приезжали в лес, и устраивали пикники не убираю за собой, что очень повредило обличие леса! Также очень часто приезжали на охоту, и убили очень много зверей! Люди не заботятся о природе, думая только о себе, портя все вокруг обращаюсь ко всем! Ваша жизнь-не последняя, почему мы не хотим подарить эту красоту будущему поколению? Все думают только о себе, и это ужасно цените природу, ведь если бы не она- Вас бы не было на земле. ЦЕНИТЕ ПРИРОДУ!

Что значит быть тружеником?
Труженик - это человек, который своим честным трудом стране и развитию её хозяйства. Он должен обладать рядом свойств, которые являются ядром личности. Первое и самое важное, как мне кажется, качество - это трудолюбие и возможность трудиться. Второе - энтузиазм. Помимо вверенной ему работы, труженик выполнять и другие обязанности другим советом. Третье - ответственность за проделанную работу. Человек должен отвечать за свой труд, поскольку любая деятельность должна сопровождаться определенными обязанностями, возлагаемыми на лицо, которое выполняет работу. Таковы общие положения о том, кто такой труженик.