Твір на тему '' якби я жив у часи шевченка'' в мене контрольна

У монолозі йдеться, я думаю, про життя і смерті. "Бути чи не бути" для Гамлета - це жити чи ні. Жити таким життям, яким живуть в Данії, він не може і не хоче. Це для нього духовна смерть. Тому більш чесним він вважає смерть фізичну, яка є формою протесту проти брехливих законів світу. Я вважаю, "бути" - значить вести боротьбу тут, на землі, щоб не терпіти "гніт вельможі, зверхника зневага, влади свавілля", а "не бути» - це відмовитися від боротьби, "скоритися долі, і біль від гострих стріл її терпіти ". Гамлет вибирає "бути", що означає взяти на себе відповідальність за світове зло, за всі недосконалості і страждання людей на землі. Гостро відчуваючи свою самотність, усвідомлюючи своє безсилля, він все ж таки кидається в бій і гине, як борець, заповідаючи нам зразок поведінки людини. Отже, дивлячись на Гамлета, ми повинні боротися зі злом, в якому б вигляді воно не було. Учитель. Так, Господь дає волю людині, і вона вибирає свій шлях на землі. У Біблії, глава 1:27, йдеться: "Це даю тобі життя і смерть. Вибирай, що хочеш ". Я думаю, що кожен з вас обере собі життя, щоб своїми справами тут, на землі, заслужити Вічність у Бога і вдячність нащадків. На мою думку, Гамлет і Офелія - ​​зовсім різні люди. Бунтівна душа Гамлета не знайде в ній опору і підтримки. Наївна Офелія просто не розуміє його, як не знає і не розуміє самого життя. Я підтримую таку думку, так як коли любиш, готовий жертвувати навіть життям, як це зробила відома нам героїня Джульєтта. Вислухавши наказ батька, Офелія кориться йому, тим самим зраджуючи коханого. Ми говорили на попередніх уроках, що вона жертва батьківського виховання і етикету, але я не погоджуюся з цим, так як Офелія живе ніби з закритими очима, вона могла піти наперекір і бути щасливою з Гамлетом, якби підтримала його. А я підтримую і не засуджую Гамлета, коли він говорить: "Не вір нікому, йди в черниці". Гамлет у всьому розчарувався, а тут ще й зрада коханої. Але Гамлет, як істинний гуманіст і християнин, бажає вберегти улюблену від пліток світу, гріха, радить йти в черниці, в монастир, під захист Божу. "Коли б ти навіть була цнотлива, як лід, і чиста, як сніг, однак не втечеш від поговору", - говорить він як застереження. Я погоджуюся з вашими думками, тому що людина має високу місію в житті - самостійно приймати рішення, тим паче відстоювати правильні власні судження. У словах Гамлета ми чуємо відгомін голосу самого Шекспіра. Цей образ - рупор письменника гуманіста, якого хвилюють ті ж проблеми, і він намагається знайти відповідь. У тому, щоб творити добро, бути вірним у всьому, боротися за свою любов, цінувати дружбу, людську гідність, цінувати саме життя і знайти своє місце в ній, боротися зі злом, зрадою, ницістю, які ведуть до смерті. У всі часи і в різні епохи між добром і злом точилася непримиренна боротьба. Вона і народжувала борців за ідеали честі, добра. На прикладі головного героя ми вчимося шукати істину: рости духовно, ставати мудрішими, шукати свою дорогу, йти нею до мети, долаючи різні перешкоди і терни, щоб довести самому собі і оточуючим, на що ти здатний. Чотири століття трагедія "Гамлет" служить людству дзеркалом, в якому кожна епоха бачить своє неповторне обличчя. Щоразу зображення змінюються, відображаючи дух свого покоління. Тому трагедія не сходить зі сцен театрів світу, кіно і телеекранів. Я думаю, сенс життя полягає в боротьбі. Вислухавши думки своїх товаришів, я змінила, свою точку зору на протилежну. Я думала, що Гамлет - людина нерішуча, так як довго йде до помсти. Наприклад, думав, чи варто людину позбавляти життя, не переконавшись у його злочині. Отже, я думаю, - ми повинні в своєму рішенні бути розважливими у всьому.

Олег этот князь - очень известная личность в истории Руси .О нём есть упоминание в летописи "Повесть временных лет"( летописца монаха Пимена) .О нём говорит и Карамзин .Олег покорил Царьград (Константинополь) Киев сделал столицей российского государства .Летопись рассказывает о подвигах вещего Олега и ,в частности ,о его гибели от змеи.Пушкин любил русскую историю .изучал её и заинтересовался судьбой князя Олега .Он творчески переработал документ ( летопись ) и создал на её основе - замечательную -"Песнь о вещем Олеге"Безусловно ,эти два произведения сходны тем ,что основаны на одном историческом сюжете ,событии .В них один и тот же герой.

ответ:В лагере Соколов проявляет мужество в сцене разговора с комендантом Мюллером. Соколов знает, что за разговором последует расстрел, но смерти не боится, а боится только показать немцам, что ему тяжело «с жизнью расставаться». Поэтому он смело и с достоинством говорит с комендантом, а после три раза пьет за свою погибель, не закусывая. Его храбрость поражает коменданта и Соколову жизнь - вместо расстрела его награждают хлебом с салом, который он несет своим товаришам и делит на весь барак поровну.

Безграничное мужество Соколов проявляет, когда решает сбежать к своим (тем временем он уже работает на немцев шофером), причем не одному, а прихватив немецкого майора. Соколов оглушает майора, а после привязывает его, заставляя прямо сидеть на заднем сиденье, чтобы не вызывать подозрения у немцев. Сам же переодевается г> немецкую форму. В этих действиях проявляется смекалка солдата и умный расчет. Он проскакивает мимо немецкого поста и по минному полю, обстреливаемый снарядами с обеих сторон, добирается до своих. Позже выясняется, что немецкий майор с его документами был бесценным подарком для своих. За подвиг Соколова приставляют к награде.

Воина близится к концу, и Соколов уже мечтает о мирной домашней жизни, когда узнает, что его жена и дочки погибли дома от бомбового удара. Следует ещё один страшный удар судьбы: красавца- сына, молодого командира, убивает немецкий снайпер прямо 9-го мая, в День Победы. Эпизод похорон сына характеризует Соколова как человека мужественного не только на войне, но и в жизни. Он не плачет, а прячет в себе своё страшное горе. Но с этой секунды сердце его словно навсегда каменеет.