Какой любимый жанр поэзии был у ломоносова

Любимый жанр Ода                                                                         

У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі "Джоконда". Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Неро­зумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному бажаючому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір - пересторога, попередження катастрофи, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.

Объяснение:

1.блок рисует деревенский пейзаж позднего лета: "сжатая рожь","некошеная межа","роща","песня жницы","туман","луговые дали",освещенные закатным солнцем.  2.автор использует олицетворения (лучи заката «лежат» , трава «объята дремотой») , метафоры («красный диск луны») , эпитеты («последние лучи заката» , «дремотой розовой» , «вечерней тишины» , «луговые дали») , обращение к неизвестному герою («забудь заботы и печали, / умчись без цели на »). 3.у   лирического героя тревожное нстроение, душевный непокой, тоска по гармонии, неясность цели и будущего.  пейзаж лишь повод для выражения чувств лирического героя. "закат","дремота","туман","дали","ночь","луна"-ключевые слова, определяющие его настроения.