Составь словосочетания со словом «жемчуг» в прямом значении.  морской  речной  натуральный  искусственный

морской конь

речной рак

натуральный блондин

искусственный газон

Анализ стихотворения Пастернак "Победитель"

В детстве Б. Пастернак получил травму, поэтому мобилизации не подлежал. Но Борис Леонидович не мог оставаться в тылу. Чтобы попасть в водоворот сражений за Родину, он окончил курсы и отправился на фронт в качестве военного корреспондента. Многие события, увиденные им на войне, отобразились в произведениях. В январе 1944 г. было написано стихотворение «Победитель».

Тема произведения – победа над врагом под Ленинградом. Б. Пастернак восхваляет победителя, под образом которого подразумевает весь народ. Также пламенные слова автора не позволяет потомкам забывать о славе, героизме дедов.

В первом четверостишии появляется образ лирического героя. Мужчина обращается на «вы» к сослуживцам, о чем говорят детали. Постепенно лирическое «я» превращается в «мы», таким образом, герой показывает неразрывную связь с боевыми побратимами. Во времена, которые вспоминает мужчина, навстречу им «горланили и перли», а осень подбрасывала испытания.

Защитники чувствовали за собой правоту, которая казалась им крепче доспехов. Вот почему Ленинград стоял нерушимой стеной. В какой-то момент он «разорвал осадное кольцо». Поэту кажется, что целый мир в этот момент смотрел с восторгом на победителя.

ответ:Софійка, учениця 7-В класу, безнадійно закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського. Через нерозділене кохання вона порівнює себе з Русалонькою з однойменної казки Г. К. Андерсена. Від нього вона дізналася, що він живе з бабусею і що рід Кулаківських проклятий. Щоб завоювати його прихильність, дівчинка вирішує розслідувати прокляття роду й зняти його.

Тітка Сніжана мала вийти заміж. Софійка знайшла фото тітки з нареченим, на якому побачила здалеку постать незнайомого маленького хлопчика. Тримаючи в руках світлину, вона випадково залізла у велику стару шафу. Зі скрипом, що нагадував слово „коралі”, двері зачинилися, і Софійка опинилася саме в тому місці і в той час, коли закохані фотографувалися. Вона здогадалася, що шафа має чарівні властивості. Щоб повернутися в реальний час, дівчинка сказала слово „коралі” навпаки — „іларок” — і повернулася додому. Трохи згодом Софійка і Сніжана дізналися, що маленький хлопчик на фотографії — син Сніжаниного нареченого, який їй колись збрехав, що ніколи не був одружений і дітей не має.

Щоб побачитися з Вадимом, Софійка зайшла до нього додому. Поки його не було, бабуся показала дівчинці фотографію чоловіка з роду Кулахівських, від якого й почалося прокляття роду. Випадково Софійка цю світлину забрала додому.

Софійка загубила родове коралове намисто. Його знайти допоміг їй Софійчин ровесник Сашко, учень сусідньої школи. Він завжди намагався бути їй у пригоді в усьому. Завдяки Сашкові дівчинка довідалася, що корали вкрав Вадим Кулаківський, але він пояснив свої дії прокляттям, що тяжіє над ним. Намагаючись з'ясувати причини вчинків Вадима, Софійка зі старою фотографією в руках знову потрапляє в минуле до Гордія Кулаківського, Вадимового діда

Объяснение: