Опишите рисунок «переход через Граник»

На картинке мы видим переход конницы Александра Македонского через реку Граник. Впереди конницы сам Александр на вороном коне. В те времена еще не были изобретены ни сёдла, ни стремена, поэтому мы их и не видим на картинке. Всадники управляли лошадьми с поводьев и коленей. Судя по рисунку, автор изобразил именно отряд гетайров, ближайших сподвижников Александра. Об этом можно судить по легкости вооружения и брони. В отличие от тяжеловооруженной македонской аристократической конницы, отряд гетайров был легкой конницей. Спины лошадей укрыты лишь войлочными накидками, никакой другой защиты на них нет. Воины гейтары были облачены в легкие линотораксы или кожаные тораксы, бедра защищала лишь юбка с кожаными лентами, голени оставались открытыми. Щита у гетайров не было, поскольку одной рукой они управлялись с коротким кавалерийским копьем, а второй управляли поводьями. Шлемы из бронзы были в основном беотийского типа, открытые и удобные для жаркого климата. Из дополнительного вооружения у гетайров были короткие мечи ксифосы или кописы.

При подходе к реке Граник воины Александра увидели персов, стоящих на противоположном обрывистом берегу реки. Полководцы Александра предлагали ударить ранним утром, чтобы застать противника врасплох, но Александр не послушался их и объявил немедленную атаку. Конница Александра под градом стрел преодолела реку и высокий крутой берег и вступила в бой. Во время боя с персами Александра от смерти его друг Клит, который пронзил копьем военачальника персов, готовившегося нанести македонскому царю смертельный удар. Впоследствии Клит был убит самим Александром в припадке гнева.

Певне, сила Івана Франка, що ввібрали в себе його поезії, не згасне ніколи. Бо не згасала сила незабутнього поета протягом його життя, ніщо не могло примусити його скласти зброю, жодного разу він не зазнав і хвилини безнадійного чекання на час, «коли той скрут страшний на тілі велетня порветься» (як писав він у вірші «Не люди наші вороги»).

Громадянська поезія митця — це застигла стихія, буря, вир життя того часу, коли жив і творив геніальний поет, що ввійшов у вітчизняну літературу в образі Вічного революціонера. Читаючи збірки «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд», «З днів журби», ми відчуваємо, як поступово ця хвиля оживає, підхоплює нас і заносить у саме вогнище подій XIX століття.

Фантастична "чорнильна трилогія" для молоді зробила німецьку авторку Корнелію Функе всесвітньо відомою письменницею. Її романи - про карколомні пригоди, які обертаються навколо книжок.
Серед прихильників і прихильниць фентезі, знайдеться небагато таких, які не читали жодної книжки Корнелії Функе (Cornelia Funke) чи щонайменше не дивилися жодної екранізації її романів для дітей і підлітків.
Корнелія Функе стала відомою ще в 1990-х роках завдяки пригодницькій серії про гурт подруг "Шалені ціпоньки", а також книжкам "Володар над злодіями" і "Володар драконів".