Почему Володя молча соглашается с утверждением Яшки об осьминоге?, -Докажите примерами, что Яшка лучше знает деревенскую жизнь., Зачитать диалог между мальчиками (Эпизод с криками уток, с пением дроздов), - Как это характеризует мальчиков? , -В каком эпизоде высказана горячая любовь Яшки к своей деревне?, -Что еще настораживает в природе?, -Какой художественный прием использует автор при описании природы? , Прочитать эпизод рыбалки., -Как вначале поступил Яшка, увидев, что Яшка тонет?, -Почему вначале испугался, убежал?, -Что заставило Яшку вернуться?, -Почему он оттолкнул от себя Володю в воде?, -Какую ошибку допустил Яшка?, -Почему он снова нырнул в воду?, -Как откачивал он Володю?, -Почему плакал Яшка?, -А Володя?, -Как автор подчёркивает, что Яшка дорог Володе?, -Как заканчивается рассказ?

по качану

ок

Объяснение:

ответ:по качану

Объяснение:

Объяснение:

Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій "Три літа" створено в поемі "Наймичка". Т. Шевченко підносить образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій. У поемі показано трагедію матері, що змушена була підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до них за наймичку. Покритка Ганна страждає все своє життя. У творі розкрито внутрішню драму, що діється в душі матері-наймички, яка виховує свого сина Марка і тільки перед смертю відкриває йому всю правду.

Головна героїня поеми — Ганна. Покинувши дитину, вже через рік, змінивши ім'я, прийшла на хутір проситися в найми. Материнське серце щеміло від болю за втраченою дитиною, тривожили думки, не давали спокою зраненій душі: "Чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в тих людей на хуторі, чи може кривдять його?" Портрет наймички, її скромність, людяність, гідність матері — все це гармонійно поєднується в образі героїні поеми. Ганна все перемогла, щоб бути біля свого сина, ще не відаючи, яка це несказанна мука: бути матір'ю, але не мати змоги впродовж років почути з вуст рідного сина оте наймиліше для неї слово: мамо, нене, матусю рідна. Це пекельні муки.

Любов до дитини у неї така велика, що закриває перед нею весь світ, заставляє забути про себе, віддати все своє життя на користь своєї дитини:

А прийде вечір, настане ніч,

Ганна, як ніхто не бачить,

Свою долю проклинає,

Тяжко, важко плаче.

Ганна працьовита і скромна. Вона поважає старих і уважно ставиться до невістки Катерини, до онуків — Яринки і Карпа.

Фонвизин устами Стародума отвечает на один из важнейших вопросов эпохи — воспитание молодого поколения. Только воспитывая хорошие душевные качества, можно вырастить настоящего человека: «Имея сердце, имей душу — и будешь человеком во всякое время» .
Дворяне забыли, что такое долг и полезные, добрые дела. Они «...не оставляют двора.. . двор им полезен» , «...чины нередко выпрашиваются» . Они забыли, что такое душа, честь, благонравие; «...имей сердце, имей душу, и будешь человек во всякое время» — вот основное правило жизни Стародума. «Вез нее просвещеннейшая умница — жалкая тварь. Невежда без души — зверь» . Так Фонвизин охарактеризовал сразу и свет, и Простаковых со Скотининым.